08 жовтня 2021 року м.Чернівці
Суддя Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Чобана А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2021 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , середньї освіти, працюючого начальником АЗС «Формула», одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого діяння, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі закрито.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У своїй скарзі апелянт посилається на те, що постанова районного суду є незаконною, необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що домашнього насильства будь-якого виду, у тому числі психологічного відносно ОСОБА_2 він не вчиняв.
Зазначає, що 21.08.2021 року, на прохання сусідів, хотів розібратись як прокладений каналізаційний витік, щоб в подальшому переробити його. Викопав на городі біля огорожі дві ямки, щоб побачити каналізаційну трубу. Після цього до нього підійшов агресивно налаштований ОСОБА_2 і почав погрожувати та кричати, що він не має права це робити. Надалі, ОСОБА_2 викликав поліцію.
Апеляційні доводи обгрунтовує тим, що суд першої інстанції посилається на протокол про адміністративне правопорушення, який є недопустимим доказом у справі, оскільки дані протоколу базуються виключно на показах ОСОБА_2 . При цьому суд першої інстанції безпідставно та необгрунтовано не бере до уваги покази, які містяться на ДВД- диску, з якого слідує, що саме ОСОБА_3 веде себе агресивно та вчиняє домашнє насильство.
ЄУНСС 723/3668/21 Головуючий в І інстанції: Дячук О.О.
Номер справи 33/822/532/21 Суддя-доповідач: Марчак В.Я.
Обставини, встановлені Судом першої інстанції.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 21 серпня 2021 року о 14 год. 15 хв., в с.Великий Кучурів, Чернівецького району Чернівецької області за місцем проживання вчинив суперечку із тестем ОСОБА_2 , в ході якої виражався в його адресу нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, чим своїми діями вчинив насильство в сім'ї.
Позиції учасників апеляційного провадження.
ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішеня суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви Суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, передбачає відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Домашнє насильство являє собою діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В силу ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Згідно ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 065331 від 21 серпня 2021 року, ОСОБА_1 по місцю проживання вчинив словесну суперечку, в ході якої погрожував фізичною розправою та нецензурно лаявся в сторону ОСОБА_2 ( а.с. 1)
Згідно ст. 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст. ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
До цього протоколу додано - пояснення ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , а саме погрожує фізичною розправою, виражається нецензурною лайкою (а.с. 4-5).
Вказані докази суд поклав в основу своїх висновків щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому, суд першої інстанції, під час винесення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 не надав жодної оцінки поясненням ОСОБА_1 та не взяв до уваги покази, що містяться на ДВД-диску долученому до справи.
З пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можна зробити висновок, що сімейний конфлікт взаємний, продовжується довгий час, що не можна трактувати як вчинення насильства в сім'ї. Причиною конфлікту є наявний цивільно-правовий спір щодо будинковолодіння, у якому проживає ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та прописаний ОСОБА_2 . На даний час, в судах знаходяться в провадженні цивільні справи щодо вирішення даного спору. З наданого відеозапису на ДВД-диску не вбачається, що ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою чи вчиняв будь-яке насильство стосовно ОСОБА_2 .
Вищенаведене дає підстави вважати, що покази та пояснення ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_4 не можуть бути беззаперечним доказом на підтвердження вини ОСОБА_1 , оскільки перші є зацікавленими особами у справі.
Інших доказів вчинення ОСОБА_1 , окрім пояснень ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки підставою його складення було звернення однієї зі сторін конфлікту, а саме - ОСОБА_2 та протокол не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі, та вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст 173-2 КУпАП, є передчасними та не відповідають вимогам ст.280 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що
матеріали справи не містять достатньо доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 вчиняв насильство стосовно ОСОБА_5 , у зв'язку із чим постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого діяння, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі закрито - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду [підпис] В.Я. Марчак
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
0/8.10.2021 року
(дата засвідчення копії)