Справа № 635/6966/20 Головуючий І-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1283/21 Доповідач: ОСОБА_2
07 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - Грошевої та ОСОБА_3 ,
з секретарем - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 ,-
Вироком Святошинського районного суду м.Києва від 23 лютого 2018 року ОСОБА_5 засуджений до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Вироком Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року вирок районного суду в частині призначеного покарання скасовано та ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено без змін
Початок строку - 23.03.2019 року, кінець строку - 23.03.2022 року.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22.04.2020 року на підставі ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання у виді 1 року 11 місяців 1 дня замінено більш м'яким, а саме покаранням у виді обмеження волі.
З 28.08.2020 р. ОСОБА_5 відбуває покарання в « Хролівському виправному центрі (№140)»
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання.
Суд обґрунтував прийняте рішення тим, що ОСОБА_5 неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, за які йому призначались покарання не пов'язанні з позбавленням або обмеженням волі, проте, належних висновків для себе не зробив та знову продовжував вчиняти аналогічні злочини, за що був засуджений останнім вироком до позбавлення волі. Крім того, врахував пояснення засудженого ОСОБА_5 , щодо його ставлення до вчиненого злочину, та дійшов висновку про відсутність критичної оцінки особою своєї протиправної поведінки, визнання провини, що в свою чергу не може свідчити про виправлення засудженого, та констатував неефективність застосування до нього звільнення від відбування покарання.
Не погодившись з рішенням районного суду засуджений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2020 року та застосувати до нього положення ст. 81 КК України. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки по прибуттю до виправного центру він був працевлаштований, отримував заробітну плату з якої сплачував аліменти, до нього було застосовано заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Вважає, що за час відбування покарання він довів своє виправлення.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, яким вирок Святошинського районного суду м.Києва від 23 лютого 2018 року в частині призначеного покарання скасовано та ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22.04.2020 року на підставі ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання у виді 1 року 11 місяців 1 дня замінено більш м'яким, а саме покаранням у виді обмеження волі.
Початок строку відбування покарання 23.03.2019 року, кінець строку - 23.03.2022 року.
Відповідно до вимог ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, суду слід ретельно з'ясувати : ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Відповідно до характеристики, наданої адміністрацією ДУ «Хролівський виправний центр № 140» від 02.11.2020 встановлено, що засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 23.03.2019 року. За час утримання в державній установі «Лук'янівський слідчий ізолятор», режим відбування покарання не порушував, заохочень та стягнень не мав, до праці не залучався. Характеризувався посередньо. З 19.06.2019 відбував покарання у державній установі «Божковська виправна колонія (№16)», режим відбування покарання не порушував, стягнень немає. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, заохочувався 2 (два) рази, характеризувався позитивно.
Прибув до ДУ «Хролівський виправний центр (№140)» - 28.08.2020 року. Приймає участь в благоустрої установи. До виконання поставлених завдань ставиться добре, дбайливо ставиться до майна виправного центру та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. За час відбування покарання в установі випадків порушення правил відбування покарання не допускав, стягнень не має. За сумлінну поведінку і ставлення до праці заохочувався 1 (один) раз. Характеризується позитивно. У відношенні до представників адміністрації виправного центру не конфліктний, ввічливий, дотримується правомірних взаємовідносин, виконує їх законні вимоги. Приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі та в організації і проведенні культурно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходів серед засуджених. За власним бажанням приймає участь в програмі диференційованого впливу на суджених «Духовне відродження».
Поряд з цим, як вбачається з довідки про стягнення та заохочення, ОСОБА_5 перебував в місцях позбавлення волі з 23.03.2019 року, мав два заохочення у виді оголошення подяки 30.09.2019 року та 30.12.2019 року, які були враховані при застосуванні до засудженого ст. 82 КК України.
З 28.08.2020 року відбував покарання в ДУ «Хролівський виправний центр (№140)» та за період відбування покарання мав лише одне заохочення у виді подяки, яка була застосована до останнього рік тому, а саме 07.10.2020 року.
Крім того ОСОБА_5 неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, за які йому призначались покарання не пов'язанні з позбавленням або обмеженням волі, проте, належних висновків для себе не зробив та знову продовжував вчиняти аналогічні злочини, за що був засуджений останнім вироком до позбавлення волі.
Таким чином, висновки суду на час розгляду клопотання, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від покарання, є обґрунтованими.
Окрім того відповідно до довідки наданої начальником Державної установи «Хролівський виправний центр (№140)» від 27.09.2021 року № 14/12/1-1228/хв ОСОБА_5 був звільнений з установи 16 лютого 2021 року відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 08.02.2021 року в зв'язку з застосуванням до останнього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році», отже застосування умовно -дострокового звільнення на цей час є неможливим.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: