Справа № 643/14751/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/1694/21 Доповідач: ОСОБА_2
30 вересня 2021 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 16.08.2021, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_9 , по кримінальному провадженню №12021221170001904 від 13.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», терміном на 60 діб з моменту затримання.
Строк тримання під вартою відраховано з моменту затримання, тобто з 18:30 13.08.2021.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) встановлено до 18 год. 30 хв. 11.10.2021.
Визначено суму застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 15.08.2021 до Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310 КК України.
В обґрунтування клопотання вказував, що СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12021221170001904 від 13.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України за підозрою.
14.08.2021 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 16.08.2021, постановити нову, якою визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 45 400 грн.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляції прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув.
30.09.2021 прокурор подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
За наведених вище обставин, враховуючи стислі строки, регламентовані ч. 2 ст. 422 КПК України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляцію по суті, без участі прокурора, належним чином повідомленого про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог ч. 4 ст. 405 КПК України дані обставини не є перепоною для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши доводи захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню з наступних причин.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протокол обшуку від 13.08.2021; інші речові докази; наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України (а. с. 77 - 79).
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Керуючись положеннями КПК України, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя обґрунтовано визначив заставу у даному кримінальному провадженні, як альтернативний запобіжний захід.
Що стосується оцінки визначеного слідчим суддею розміру застави при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд враховує наступні положення кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від 20 до 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Нгуен ОСОБА_13 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 310 КК України, санкція якого передбачає від трьох до семи років позбавлення волі.
Разом з тим, виходячи із вимоги КПК України щодо необхідності при визначенні розміру застави врахування майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, апеляційний суд вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, як визначив слідчий суддя, не є обґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 не має стійких соціальних зв'язків в Україні, погано володіє Українською чи Російською мовою, своїх коштів для внесення застави не має, працює неофіційно.
В розумінні вимог ст. ст. 1, 2, 3, 7, 9, 182 КПК України сума застави має обраховуватися в розмірі встановленому Законом на 01 січня календарного року, прожиткового мінімуму для працездатних громадян, в якому приймається рішення або здійснюються процесуальні дії.
Колегія суддів вважає, що, з огляду на наведені вище обставини, застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Зазначене є підставою для скасування ухвали слідчого судді в частині визначення розміру застави та постановлення нової ухвали апеляційним судом в цій частині.
За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 є недостатнім.
Крім того, слідчий суддя застосував альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
За наведених обставин, судова колегія вважає можливим апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 16.08.2021 в частині визначення розміру застави скасувати, винести нову ухвалу в цій частині, якою визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень. В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 16.08.2021 щодо застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування скасувати в частині визначення застави та постановити в цій частині нову ухвалу.
Постановити в цій частині нову, якою визначити розмір застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень.
В решті ухвалу залишити без змін..
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді