Провадження № 2/641/1879/2021 Справа № 641/3565/21
04 жовтня 2021 року м.Харків
Комінтернівський районний суд м Харкова у складі:
головуючого судді - Фанда О.А.,
за участю секретаря судових засідань - Зюкіної К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування, -
14 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 10 грудня 2020 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем ЗАЗ 110240, д.н. « НОМЕР_1 », в м.Харкові по вул.Валентинівській, буд.29-Б, при виїзді з двору будинку АДРЕСА_1 , не надав переваги в русі автомобілю AUDI А7, д.н. « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул.Гвардійців Широнінців, та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.
Постановою Московського районного суду м.Харкова від 06 січня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Постанова набрала законної сили.
Цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована ТДВ «Міжнародна страхова компанія».
Відповідно до звіту про оцінку №608/12-20 від 08 січня 2021 року вартість матеріального збитку складає 157 636,15 грн.
ТДВ «Міжнародна страхова компанія» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 11 000 грн.
Отже сума невідшкодованого страховиком страхового відшкодування (в межах ліміту відповідальності) становить 119 000 грн.
Посилаючись на вказані обставини, а також на п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач просив стягнути з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» суму страхового відшкодування у розмірі 119 000 грн., пеню за прострочення виплати у розмірі 2 963,51 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 641,75 грн., інфляційні витрати у розмірі 3 043 грн., а також вирішити питання про відшкодування понесених ним судових витрат.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ТДВ «Міжнародна страхова компанія» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 10 грудня 2020 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем ЗАЗ 110240, д.н. « НОМЕР_1 », в м.Харкові по вул.Валентинівській, буд.29-Б, при виїзді з двору будинку АДРЕСА_1 , не надав переваги в русі автомобілю AUDI А7, д.н. « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул.Гвардійців Широнінців, та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.
Постановою Московського районного суду м.Харкова від 06 січня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Постанова набрала законної сили.
За змістом статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 758/16044/16-ц (провадження № 61-913св17) вказано, що: «при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно зі статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
За несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик має сплатити на вимогу страхувальника (чи вигодонабувача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Московського районного суду м.Харкова від 06 січня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили. (а.с.6).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , застрахована в ТДВ «Міжнародна страхова компанія». Відповідно до поліса №199025372, ліміт страхового відшкодування на одну особу становить 130 000 грн.
Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №608/12-20 складеного СОД ФОП ОСОБА_4 18 грудня 2020 року, вартість матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, завданий власникові автомобіля, в результаті пошкодження при ДТП складає 157 636,15 грн.
ТДВ «МСК» кількома платежами було виплачено ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 11 000 грн., що позивачем не заперечується.
З врахуванням вищезазначеного, позовні вимоги про виплату страхового відшкодування в розмірі 119 000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до п.36.5. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Строк виплати страхового відшкодування, визначений п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплив 12 березня 2021 року, а тому наявні підстави стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 12 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року в розмірі 641,75 грн., та інфляційні витрати в сумі 3 043 грн. за цей же період, а також пені в розмірі 2 963,51 грн.
З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріального збитку обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі - 119 000 грн., пеню за прострочення виплати у розмірі - 2 963,51 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі - 641,75 грн., інфляційні витрати у розмірі - 3 043 грн., всього 125 648 грн. (сто двадцять п'ять тисяч шістсот сорок вісім гривень) 26 коп.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 256 грн. (тисяча двісті п'ятдесят шість гривень)49 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», код ЄДРПОУ:31236795, місцезнаходження: м.Харків, пр.Гагаріна, 41/2, корпус 8, офіс 1-12.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП:невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Текст судового рішення доступний для ознайомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://wwwreyestr.gov.ua.
Повний текст заочного рішення складено 08 жовтня 2021 року.
Суддя: О. А. Фанда