Номер справи 623/4072/21
Номер провадження 6/623/60/2021
іменем України
08 жовтня 2021 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі головуючого судді Одарюка М.П.,
за участю секретарки судового засідання Ткаченко Ю.Ю.,
розглянувши подання заступника начальника Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Жданової Олени Віталіївни про примусове входження в порядку ст. 439 ЦПК України,
установив:
Заступник начальника Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Жданова О. В. звернулася 07.10.2020 р. до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області із поданням, в якому просить суд розглянути це подання та надати дозвіл на примусове проникнення до приміщень, де можливо знаходиться майно Державного підприємства «Ізюмський державний завод офтальмологічної лінзи» за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пр-т. Незалежності, 66, А/С16 з метою перевірки майнового стану боржника, із залученням понятих для участі у проведенні виконавчих дій та співробітників Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області для забезпечення громадського порядку. В обґрунтування подання зазначається, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 43738258/ до складу якого входять 63 виконавчих провадження з примусового стягнення з Державного підприємства «Ізюмський державний завод офтальмологічної лінзи» на користь держави, фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 2809525,65 грн без урахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. В межах даного виконавчого провадження до боржника були застосовані всі передбачені законом заходи примусового виконання рішення, зокрема: винесено постанову про арешт коштів боржника, винесено постанову про арешт майна боржника, але на арештованих рахунках кошти відсутні, майна, що підлягає державній реєстрації - не виявлено. Згідно довідки МВС - дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні. 28.09.2021 року державним виконавцем було здійснено вихід за місцем знаходження юридичної особи - боржника, за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пр-т. Незалежності,66, з метою перевірки майнового стану та звернення стягнення на майно, під час якого було встановлено, що приміщення в яких знаходиться майно боржника зачинені, ключі відсутні, представник підприємства - боржника не з'явився, що підтверджується актом державного виконавця. На сьогоднішній день сума заборгованості не погашена, навіть частково, і боржник не вчиняє жодних дій для її погашення, що трактується не інакше, як ухилення від погашення існуючої заборгованості та виконання рішення суду.
За змістом ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Подання розглядається без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за відсутності державного виконавця, що узгоджується із положеннями ч. 2 ст. 439 ЦПК України.
Розглянувши подання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 43738258/ до складу якого входять 63 виконавчих провадження з примусового стягнення з Державного підприємства « Ізюмський державний завод офтальмологічної лінзи» на користь держави, фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 2809525,65 грн без урахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження
Відповідно до ч. 1 ст. 129 1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Згідно із частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і пункт 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404 VIII установлюють принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження та визначають його обов'язковість при здійсненні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404 VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404 VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404 VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 13 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404 VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Статтею 439 ЦПК України Згідно з ч.1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Отже, що нормами ЦПК України не передбачено надання дозволу на примусове входження до приміщень юридичної особи з метою перевірки майнового стану боржника. Виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII Закону «Про виконавче провадження». У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах (п.1,2 розділу VIII ІНСТРУКЦІЇ з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5)
Також суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань згідно якого боржник ДП «ІДЗОЛ» в стані припинення з 25.01.2018 року та вимоги кредиторів розглядаються до 29.03.2018 року.
Виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, яка перебуває у стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією (ліквідатором) в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем у порядку Закону України «Про виконавче провадження», такий правовий висновок зробив Верховного Суду у постанові від 3 жовтня 2018 року по справі № 487/3335/13-ц.
За таких обставин, з огляду на вищенаведені обставини, суд вважає у задоволенні подання державного виконавця слід відмовити.
На підставі ст. ст. 19, 30, 129 1 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404 VIII, керуючись ст. ст. 18, 353, 439 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні подання заступника начальника Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Жданової Олени Віталіївни про примусове входження в порядку ст. 439 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Суддя М.П.Одарюк