Справа №635/4357/19
Провадження №2/639/729/21
23 вересня 2021 року
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
04 червня 2019 року до Харківського районного суду Харківської області звернулося АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» з позовом до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просив суд ухвалити рішення, яким у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/02/3-1277-06 від 03.08.2006 року у сумі: 17356 доларів США 22 центів, звернути стягнення на предмет іпотеки а саме на: житловий будинок, житловою площею 10,7 кв.м., з надвірними будівлями: сарай, вбиральня, огорожа, дворовий водогін, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки, - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності, та стягнути судові витрати в розмірі 1921,00 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 03 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №014/02/3-1277-06 в рамках Генеральної кредитної угоди №506 від 28.07.2006 р., згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі: 28200 доларів США 00 центів строком до 28.07.2009 р. а позичальник зобов'язався належним чином належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі : 14% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.
10 жовтня 2008 року між Банком та позичальником укладено додаткову угоду №1, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди змінити графік погашення кредиту та відсотків до кредитного договору.
Отже, з укладанням Кредитного договору та додаткових угод до нього позичальника виник обов'язок повернути банку кредит та відсотків за Кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.
У зв'язку з невиконанням взятих себе зобов'язань банк був змушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
17.12.2014 року Харківський районний суд Харківської області виніс заочне рішення в якому позовні вимоги Банку задовольнив.
Проте , всупереч вимогам Кредитного договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом.
Таким чином, на дату розрахунку заборгованості, а саме 28.12.2017 року заборгованість позичальника перед банком за Кредитним договором складається: з 17356, 22 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 485079, 73 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 28 липня 2006 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. зареєстрований в реєстрі за номером 2860.
Відповідно до умов договорів іпотеки Предмет іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з умов Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору. За таких умов, Іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення в рахунок майна, заставленого на умовах Договору іпотеки.
Позичальником вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме: Банком було направлено вимогу позичальнику про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 03ю01ю2018 р.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору: несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу Іпотекодавців були направлені вимоги про усунення порушення основного зобов'язання з повідомленням їх про те, що у разі невиконання позичальником кредитних зобов'язань за Кредитним договором банк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки.
Дані вимоги були отримані позичальником/іпотекодавцем та однак, у визначені у кредитором строки не виконанні.
У зв'язку з вище викладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.06.2019 цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки передано за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Вказана справа відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана у провадження судді Єрмоленко В. Б.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 липня 2019 року цивільну справу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки прийнято до свого провадження.
02 жовтня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що ознайомившись зі змістом заявлених позовних вимог, відповідачі вважають, що позов не може підлягати задоволенню з огляду на наступне.
У вересні 2014 року позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль» скористався правом, що передбачене ст.1050 ЦК України та звернувся з позовом до позичальника ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним зговором. Строк погашення кредиту та відсотків за цим договором закінчився ще 28.07.2009 року.
Незважаючи на сплив строку позовної давності, заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17.12.2014 року по справі № 635/8693/14-ц було задоволено позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» та вирішено стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 214 898,37грн.
Отже, строк позовної давності за договором іпотеки також почав свій перебіг, оскільки за загальним правилом право у заставодержателя на звернення стягнення на предмет виникає, якщо строк виконання основного зобов'язання настав, а воно не виконане ( ст.589 ЦК України).
Якщо предметом застави є нерухоме майно, то спірні правовідносини регулюються Законом України «Про іпотеку», де у ст.33 містяться аналогічні приписи та зокрема зазначено, що: «У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотеко держателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.»
Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Іпотекодавцем ОСОБА_3 жодним чином не порушувались обов'язки за іпотечним договором, позивач про це у своєму позові не вказує. Будь-яких вимог від банку ОСОБА_3 не отримувала, як до стягнення з позичальника кредитної заборгованості, так і після.
Більше того, ОСОБА_3 вважала, що дані правовідносини позичальника ОСОБА_4 припинені ще у 2009 році, тобто після закінчення строку, на який було взято кредит.
Пред'явивши позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до ст. 1050 ЦК України був зобов'язаний пред'явити позов до майнового поручителя (іпотекодавця) протягом трьох років від дати порушення боржником свого обов'язку по поверненню кредиту.
Відповідно до висновків Верховного Суду, що викладені у Постанові від 28 березня 2018 року по справі №14-10цс 18 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України.
Залишається незрозумілим, на підставі чого позивачем нараховуються відсотки за кредитним договором до 2017 року, якщо строк кредитування сплив ще у 2009 році, а у 2014 році він звернувся до суду з позовною вимогою.
За обставинами даної справи, боржник за основним зобов'язанням, що виникло на підставі кредитного договору, та боржник за додатковим зобов'язанням, що виникло на підставі Договору іпотеки, є різними особами, а основна та додаткова вимоги випливають із різних договорів.
Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є не обґрунтованими та такими, що заявлені після спливу строку позовної давності у 2012 році.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 квітня 2020 року залучено до участі у справі за позовом АТ «Оксі Банк» (первісний позивач ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - правонаступника АТ «Оксі Банк» - ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп»
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 червня 2020 року провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - закрито.
Постановою Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» задоволено.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 червня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 року, для розгляду даної цивільної справи, суддею було визначено головуючого суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Рубіжного С.О.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - прийнято до провадження судді Жовтневого районного суду м. Харкова Рубіжного С.О.
Справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки розглянуто в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року клопотання Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - ОСОБА_5 про залучення правонаступника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог по цивільній справі № 635/4357/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено частково.
Залучено до участі у цивільній справі №635/4357/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в якості третьої особи Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».
В іншій частині у задоволенні клопотання про залучення правонаступника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - відмовлено.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що до даних правовідносин не підлягає застосування строків позовної давності. Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 по справі № 520/17304/15, зазначає, що договір іпотеки є чинним та не припинив свою дію, тому кредитор має право звернення стягнення на іпотечне майно
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення посилаючись на обставини, які викладені у відзиві на позовну заяву. Просив застосувати строки позовної давності та відмовити у позові. Зазначив, що Верховним Судом сформована практика по даній категорії справ, в постанові від 10.10.19 по справі 357/9126/17 визначено, що позовна давність застосовується до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день , час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на електрону пошту суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропущенням строків позовної давності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного висновку.
03 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/02/3-1277-06, згідно умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 28200,00 доларів США з терміном остаточного погашення кредиту 28.07.2009 року. (т.1 а.с.9-11)
Згідно умов п.1.1 кредитного договору процента ставка за користування кредитом складає 14 % річних.
28 липня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4 було укладено Генеральну кредитну угоду №506. (т.1 а.с.12-13)
Відповідно до п. 1.2 та 1.3 Генеральної кредитної угоди загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 38200,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту. Термін надання кредитних коштів у відповідності до цієї угоди не може бути більшим ніж - по 28 липня 2009 року.
28 липня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір , який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О., зареєстровано в реєстрі №2860. (т.1 а.с. 19-20)
Відповідно до умов пунктів 3.1.4. Договору іпотеки, у випадку невиконання Іпотекодавцями зобов'язань за договорами іпотеки або за Кредитним договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмети іпотеки, реалізувати їх відповідно до пунктів 5. договорів іпотеки, та за рахунок вирученої від реалізації предметів іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завдані порушенням зобов'язання, необхідних витрат пов'язаних з утриманням та реалізацією предметів іпотеки.
Згідно пунктів 5.2. Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмети іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).
Відповідно до умов п. 6.3., Кредитного договору достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи п. 5.1, 5.2, 5.3 цього Договору або порушення строків погашення кредиту, передбачених Графіком погашення кредиту та відсотків, наведеним у додатку №1 до цього договору.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заочним рішенням Харківського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 за кредитним договором за № 014/02/3-1277-06 від 03 серпня 2006 року на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської Обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість, яка станом на 27 серпня 2014 року складає 214898,37 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 тна користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської Обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі 2148,98грн.. Рішення суду набрало законної сили 16.03.2015.
04.01.2018 року на адресу ОСОБА_4 було відправлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 03.01.2018 року, яка була повернута до відправника із позначкою за «закінченням терміну зберігання». (т.1 а.с.22, 23)
04.01.2018 року на адресу ОСОБА_3 було відправлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вимогу про усунення порушення основного зобов'язання від 03.01.2018 року, яка була повернута до відправника із позначкою за «закінченням терміну зберігання». (т.1 а.с.24,25)
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно умов Кредитного договору кредит надається строком по 28.07.2009 року включно.
Судом встановлено, що банк звернувся до суду із позовом про повернення кредиту та сплати процентів у 2014 році.
Як встановлено у рішенні суду від 17.12.2014 року по справі №635/8693/14-ц станом на 27.08.2014 розмір боргу за кредитним договором складав 15470, 36 доларів США, що еквівалентно 214898, 37 гривень, яка стягнута з боржника
Як зазначено представником позивача, після ухвалення рішення продовжувались нараховуватись проценти за користування кредитними коштами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) міститься висновок про те, що право кредитодавця нараховувати проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Як встановлено, право кредитора захищено судом та рішення суду набрало законної сили.
На підставі зазначеного суд вважає, що нарахування відсотків після ухвалення рішення безпідставними. Згідно розрахунку, розмір боргу станом на 28.12.2017 складає 17356,22 доларів США. Право кредитора захищено в межах суми боргу еквівалентної 15470,36 доларів США, в межах якої кредитор має право на пред'явлення вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно.
Різниця складає 1885,86 доларів США (17356,22 -15470,36).
На підставі зазначеного в частині вимог звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення суми боргу в розмірі 1885,86 доларів США суд відмовляє в задоволенні за необгрунтованністю.
Право кредитора на звернення стягнення на предмет іпотеки в межах суми боргу 15470,36 доларів США обґрунтоване.
Проте представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву просив застосувати наслідки пропуску позивачем строків позовної давності, а тому з урахуванням встановлених судом та викладених вище обставин в задоволенні позову в цій частині належить відмовити в зв'язку з пропуском строків давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв'язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.
При цьому таке право згідно з умовами укладених договорів виникає через тридцять календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання.
Отже, змінивши строк виконання основного зобов'язання, стягувач був зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років від дати, коли він дізнався про порушення свого права, тобто, з дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року у справі 6-3116ц16.
Разом із тим, позивачем у 2014 році обрано спосіб судового захисту шляхом пред'явлення позову про стягнення суми заборгованості, який був задоволений судом.
Пунктом 6.2. договору іпотеки сторони погодили, що право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою.
При цьому, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 07.03.2018 у справі №305/1293/16-ц вказав, що наявність судового рішення про стягнення поточної заборгованості за кредитним договором, яке не виконано боржником належним чином чи виконано із простроченням, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не припиняє зобов'язання в цілому і не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Таким, чином суд погоджується з позицією представника позивача, що кредитний договір та договір іпотеки дійсні та не припинили дію на час звернення до суду із даним позовом.
Разом із тим, пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме із цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності.
За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.
Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Однією із підстав переривання позовної давності є пред'явлення особою позову до одного із боржників.
Відповідно до частини другої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Водночас, позовна давність шляхом пред'явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред'явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається. Обов'язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред'явлення позову також є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц).
Таким чином, суд дійшов висновку, що банком пропущено строк позовної давності щодо звернення до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позов про звернення стягнення подано до суду 28.05.2019, строк виконання основного зобов'язання 28.07.2009, рішення про стягнення боргу від 17 грудня 2014 року набрало законної сили 16.03.2015. Таким чином позов подано до суду з порушенням строку позовної давності.
Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
Разом із тим, спливу позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 "Припинення зобов'язання" ЦК України не передбачають. Отже, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється.
Таким чином, якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, отже, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" (Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05 грудня 2018 року по справі № 372/2185/17).
Виходячи з викладеного, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача про те, що зобов'язання як за кредитним договором, так і за договором іпотеки не припинені та договори є діючими, однак даний факт не є підставою для відмови в задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строків позовної давності.
При цьому, позивачем не надано суду доказів наявності поважних причин пропуску ним строків позовної давності.
За змістом ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 12, 78, 80, 81, 82, 83, 95, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Харкова апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», код 40326297, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, буд.20, кв.1.
Відповідач - ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Треті особи:
ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», код 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9.
Повний текст рішення складено 08.10.2021.
Суддя С.О. Рубіжний