Дата документу 07.10.2021
ЄУ № 942/896/21
Провадження №2/942/391/21
07 жовтня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.
за участю секретаря судового засідання Войтенко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В червні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним вище позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду і до досягнення сином повноліття.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з 12.10.2010 по 12.06.2017 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачем.
Позивач зазначає, що не має можливості самостійно забезпечувати дитині належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідач, хоч і не має постійного місця роботи, але фізично здоровий та працездатний, працює по договору у приватних осіб та має дохід, а тому позивач вважає, що відповідач може сплачувати аліменти у розмірі 2500 грн. щомісяця з усіх видів заробітку (доходу) на утримання спільної дитини.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 15.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 10.08.2021.
30.07.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, посилаючись на те, що не має у власності нерухомості, мешкає разом з батьками, отримує середню заробітну плату у розмірі 3000,00 грн., яка є нижче від мінімальної, а також має на утриманні іншу малолітню дитину. Відповідач просив суд стягнути з нього аліменти у розмірі 1300,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини.
10.08.2021 судове засідання відкладено до 07.10.2021 за клопотанням позивача.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення засідання повідомлена належним чином, просила суд розглянути справу без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, надав суд заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 12.10.2010 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 01.06.2017 був розірваний.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.03.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області.
З довідки №444 від 14.06.2021, виданою виконкомом Новопсковської селищної ради вбачається, що ОСОБА_1 мешкає в АДРЕСА_1 та має у складі сім'ї доньку - ОСОБА_3 , 2011 року народження.
Згідно консультації спеціаліста відділення офтальмології ТОВ «МЦ ОН Клиник Харьков» від 03.08.2021, консультативного заключення невролога дитячого Медичного центру «Baby Luck» від 25.07.2021 та довідки лікаря-педіатра Новопсковської амбулаторії ЗПСМ від 09.08.2021 - ОСОБА_3 має діагнози: міопія сл. ст. об. очей, спазм аккомодації, неврозоподібний стан - тики та перебуває пім медичним спостереженням в Новопсковській амбулаторії ЗПСМ.
Відповідач ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 та має такий склад сім'ї: ОСОБА_4 , 2020 р.н. - син, ОСОБА_5 , 1988 р.н. - співмешканка, ОСОБА_6 , 2004 р.н. - донька співмешканки, ОСОБА_7 , 2012 р.н. - донька співмешканки, що підтверджується довідкою Новопсковської селищної ради №1876 від 26.07.2021.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 25.09.2020 Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З довідки про доходи №000026-07/1 від 26.07.2021, виданою ТОВ «Трансфарм-Харків» вбачається, що ОСОБА_2 займає у даному товаристві посаду ремонтника технологічного оснащення та за період січень-червень 2021 року отримав заробітну плату у розмірі 17258,88 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Також, Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов'язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною другою статті 141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу).
Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).
Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При цьому суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Нормами ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів:
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів:
1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України:
1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідач має постійну роботу та постійний дохід на посаді ремонтника технологічного оснащення в ТОВ «Трансфарм-Харків» у вигляді заробітної плати, розмір якої коливається від 2300,27 грн. до 3095,81 грн. на місяць.
Зазначене свідчить про те, що з урахуванням середнього доходу відповідача на місяць, заявлена сума аліментів 2500,00 грн. на дитину становить майже 87 відсотків від середньомісячного доходу відповідача, що не відповідає загальним засадам цивільного судочинства, принципу справедливості, добросовісності та розумності, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
За правилом ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривень, з 1 грудня - 2393 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Таким чином, враховуючи наявність у платника аліментів іншої неповнолітньої дитини, та з урахуванням рівного обов'язку батьків по утриманню дітей, з відповідача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1300,00 грн. на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
Статтею 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позов пред'явлено до суду 25.06.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи, що задовольняється 52% позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 472,16 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115, 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень 00 коп., але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.06.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах сплати платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 472 (чотириста сімдесят дві) гривні 16 копійок.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_3 .
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Новопсковського районного суду
Луганської області А.В. Чалий