Справа № 344/15381/21
Провадження № 1-кс/344/6077/21
30 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
в скарзі вказано, що 27.09.2021 року скаржник подала повідомлення про злочин до ГУНП в Івано-Франківській області через засоби комунікації, зокрема через емейл. Однак до цього часу про кримінальне правопорушення не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а розслідування не розпочато. Бездіяльність ГУНП в Івано-Франківській області суперечить вимогам КПК України.
Сторони провадження в судове засідання не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Скаржник подала заяву про розгляд справи без її участі, підтримуючи вимоги скарги.
Заступник начальника ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 подав суду пояснення про те, що слідчим відділом Івано-Франківського відділу поліції ГУНП (на цей час Івано-Франківське РУП) за вказаними у зверненні ОСОБА_3 фактами здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090000000584 від 26.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, у якому 25.02.2021 прийнято рішення про закриття на підставі абзацу 2 п.10 ч.1 ст.284 КПК України. На цей час прийняте рішення не скасоване, документів прокурорського чи судового реагування з приводу неналежного розслідування зазначеного вище кримінального провадження до ГУНП в Івано-Франківській області не надходило. За результатами розгляду поданої скарги на рішення слідчого про закриття згаданого кримінального провадження, Івано-Франківським міським судом винесено ухвалу від 08.04.2021, якою у задоволенні скарги відмовлено. Окрім того, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27.05.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.04.2021 - без змін. Зазначене рішення Івано-Франківського апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
27.09.2021 ОСОБА_3 подала до ГУНП в Івано-Франківській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, що є аналогічним її попередньому зверненню, про яке вказано в повідомленні правоохоронного органу.
Досудове розслідування фактів, що вказані в повторній заяві вже проведено, процесуальні рішення вже ухвалено, рішення слідчого оскаржено та судові рішення за результатом розгляду скарги вже ухвалено, а також здійснено апеляційний розгляд скарги на відповідне судове рішення.
В ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено заборону зловживання правами, передбаченими в конвенції.
Під зловживанням правом у аспекті п.3 ст.35 конвенції ЄСПЛ розуміє у звичайному значенні, прийнятому загальною теорією права, зокрема, факт, що володілець права здійснює його поза призначенням упереджено (рішення від 15.09.2009 у справі «Miroпubovs and Others v. Latvia», заява №798/05, п.62).
Поняття «зловживання» представлене в статті 17 та статті 35§ 3 (a) (зловживання правом на індивідуальне звернення). Вона посилається на своє звичайне значення відповідно до загальної теорії права, а саме - шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене (Miroпubovs і інші проти Латвії, §§ 62 та 65; S.A.S. проти Франції [ВП], § 66).
Положення ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямовані на забезпечення демократій засобами боротьби з діями та діяльністю, які знищують або неналежним чином обмежують основні права та свободи незалежно від того, чи дії або діяльність здійснюються «державою», «групою» або «особою».
Отже право на повторне досудове розслідування одних і тих же самих фактичних обставин скаржнику законом не гарантовано.
Дії скаржника є формою зловживання правом, що не гарантовано національним законодавством та міжнародно-правовими зобов?язаннями України.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, суд, -
в задоволенні скарги відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено протягом 15 днів з дня її ухвалення.
Слідчий суддя ОСОБА_1