Справа № 344/15741/21
Провадження № 1-кс/344/6231/21
06 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого з ОВС СВ СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019090000000502, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2019, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 146 та ч.2 ст. 189 КК України -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого покликався на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12019090000000502,від 12.04.19, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч.2 ст. 189 КК України, за фактом вимагання грошових коштів у ОСОБА_6 та викрадення ОСОБА_6 , які вчиненні за попередньою змовою групою осіб.
Під час досудового розслідування встановлено, що 10.04.2019, в післяобідній період часу а також 12.04.2019, близько 18:00 годин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 погрожуючи застосуванням насильства, а також застосовуючи насильство до потерпілого і обмежуючи його права та свободи вимагали у ОСОБА_6 передачі грошових коштів у сумі від 10000 до 250000 грн., або автомобіль «LEXUSRX 300» д.н.з. НОМЕР_1 . В подальшому, на відмову потерпілого ОСОБА_6 передати кошти, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з відома та згоди ОСОБА_10 , за допомогою автомобіля «Mercedes-Benz» із номерним знаком республіки Польща НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , вчинили викрадення ОСОБА_6 , та перевезли його гаражне приміщення НОМЕР_3 , що в гаражному масиві по вулиці Литвина, де застосовуючи насильство, продовжили вимагати передачі грошових коштів, та примусили потерпілого до написання боргової розписки на суму 250000 грн.
У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_2 , громадянин України, за національністю Українець, раніше судимий 05.05.2016 року Калуським міськрайонним судом за ч.1 ст. 190 КК України до штрафу 510 гривень, 03.08.2006 року Калуським міськрайонним судом за ч.2 ст.186 та ч.2 ст. 189 КК України до 4 роки позбавлення волі з випробувальним строком 2 роки, 24.06.2008 року Калуським міськрайонним судом за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років та 6 місяців позбавлення волі, 31.07.2012 року Калуським міськрайонним судом за ч.2 ст. 307 та ч.2 ст. 309 КК України до 4 роки та 6 місяців позбавлення волі, підсудній в Коломийському районному суді за ч.3 ст. 185 КК України, підсудній та оголошений у розшук в Надвірнянському районному суді за ч.3 ст. 185 КК України та підсудній і оголошений у розшук в Калуському міськрайонному суді за ч.1 ст. 395 КК України.
В межах кримінального провадження 11.06.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, та про нову підозру, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146 та ч.2 ст. 189 КК України, а також вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та повістки про виклик.
Отримавши вищезазначені документи, ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності, почав переховуватися від органу досудового розслідування та суду, в зв'язку із чим слідчим суддею було прийнято рішення про привід підозрюваного, а в подальшому затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 28.07.2019 підозрюваного ОСОБА_5 затримано, та доставлено до суд. 29.07.2019 слідчим суддею щодо підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, та покладено на нього ряд обов'язків. Проте ОСОБА_5 усвідомлюючи неминучість покарання за вчинені злочини, з метою уникнення відповідальності 04.08.2019 покинув територію України в пункті пропуску через державний кордон України - «Грушів». В зв'язку із вказаними фактами., підозрюваного ОСОБА_5 оголошену у міжнародний розшук.
03.12.2019, у відповідності до ч.3 ст. 196 КПК України, слідчим суддею щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
15.04.2021 на території Республіки Польща затримано підозрюваного ОСОБА_5 , та розпочато процедуру передачі особи в Україну для вирішення питання про притягнення до відповідальності.
05.10.2021 ОСОБА_5 доставлено до місця кримінального провадження.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням ОСОБА_13 від 12.04.2019 о 18:01 год. про викрадення її чоловіка;
- повідомленням з закладу охорони здоров'я Калуської ЦРЛ від 12.04.2019 о 23:43 год. про звернення за медичною допомогою ОСОБА_6 ;
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення;
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_13 про вчинення щодо її чоловіка кримінального правопорушення;
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 ;
- показаннями свідка ОСОБА_13 ;
- показаннями свідка ОСОБА_14 ;
- показаннями свідка ОСОБА_15 ;
- протоколом огляду місця події - ділянки території біля гаражного приміщення № НОМЕР_4 в гаражному кооперативі по вулиці Литвина, в м. Калуш на яке вказав ОСОБА_6 , як місце, де його незаконно утримували та примусили до написання боргової розписки;
- Протоколами пред'явлення потерпілому ОСОБА_6 , свідкам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , осіб для впізнання, за результатами яких було ідентифіковано осіб підозрюваних;
- Протоколом огляду речей і документів - носія пам'яті із зафіксованим відеозаписом руху транспортних засобів, на яких переміщалися підозрювані під час вчинення злочину.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії не тяжких та тяжких. Тобто за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 146, Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 189, Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
- Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, а також двічі під час досудового розслідування був оголошений у розшук.
Окрім того, слід взяти до уваги характеристику особи підозрюваного, зокрема те, що він є підсуднім у трьох різних судах та до нього уже застосовувалися запобіжні заходи, при цьому будучи підсуднім, ОСОБА_5 вчинив нове кримінальне правопорушення у групі осіб із застосуванням насильства до потерпілого. Зазначена обставина свідчить про те, що не застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підозрюваний буде мати можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею враховано факт наявності соціальних зав'язків із гр. ОСОБА_16 , з якою укладено шлюб 13.09.2019 та наявність на утриманні ОСОБА_16 дитини з інвалідністю. Проте, слід критично оцінити зазначені обставини, так як шлюб укладено вже після повідомлення про підозру.
При обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слід також врахувати факт застосування фізичного насильства та погроз застосування такого насильства, що в свою чергу у відповідності до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України дозволяє слідчому судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави, та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
У зв'язку з наведеним, є необхідність в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, просили клопотання задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або тримання під вартою з визначенням застави.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України відносяться відносяться до категорії не тяжких та тяжких. Тобто за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 146, Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 189, Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
- Отже, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме: повідомленням ОСОБА_13 від 12.04.2019 о 18:01 год. про викрадення її чоловіка;
- повідомленням з закладу охорони здоров'я Калуської ЦРЛ від 12.04.2019 о 23:43 год. про звернення за медичною допомогою ОСОБА_6 ;
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення;
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_13 про вчинення щодо її чоловіка кримінального правопорушення;
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 ;
- показаннями свідка ОСОБА_13 ;
- показаннями свідка ОСОБА_14 ;
- показаннями свідка ОСОБА_15 ;
- протоколом огляду місця події - ділянки території біля гаражного приміщення № НОМЕР_4 в гаражному кооперативі по вулиці Литвина, в м. Калуш на яке вказав ОСОБА_6 , як місце, де його незаконно утримували та примусили до написання боргової розписки;
- Протоколами пред'явлення потерпілому ОСОБА_6 , свідкам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , осіб для впізнання, за результатами яких було ідентифіковано осіб підозрюваних;
- Протоколом огляду речей і документів - носія пам'яті із зафіксованим відеозаписом руху транспортних засобів, на яких переміщалися підозрювані під час вчинення злочину.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, а також двічі під час досудового розслідування був оголошений у розшук.
У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_5 участь у кримінальному правопорушенні, неможливим є застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.
На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, як про це клопотали підозрюваний, не зможе в повній мірі запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам та не сприятиме на даному етапі досудового розслідування виконанню завдань кримінального провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
В результаті кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даному етапі обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , слід взяти до уваги характеристику особи підозрюваного, зокрема те, що він є підсуднім у трьох різних судах та до нього уже застосовувалися запобіжні заходи, при цьому будучи підсуднім, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення у групі осіб із застосуванням насильства до потерпілого. Зазначена обставина свідчить про те, що не застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підозрюваний буде мати можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказана обставина враховується слідчим суддею при вирішенні питання щодо можливості не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.
Відтак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, його поведінку під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (перебування у розшуку) наслідки злочину, вважаю за необхідне не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , існування ризиків, які можуть перешкодити встановленню істини в даному кримінальному провадженні, відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 11 листопада 2021 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст рішення складено і підписано 07.10.2021 року.