Справа № 344/5626/21
Провадження № 2/344/2551/21
28 вересня 2021 м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.
за участі секретаря Герлан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позов Фізичної особи приватного-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
в позові вказано, що між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір № НК 2907 від 29 липня 2020 р., за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу комплекс товарів та послуг по догляду за обличчям, а відповідач зобов'язався прийняти цей Комплекс, згідно акту приймання - передачі товару та сплатити за нього визначену договором грошову суму в розмірі 31 122 (тридцять одна тисяча сто двадцять дві) грн. 00 коп. Відповідно до п. 1.2 договору під комплексом розуміється продаж набору косметики та надання косметологічних послуг. Згідно п. 1.3 договору асортимент, кількість, комплектація, перелік складових Комплексу і загальна сума договору визначаються в переліку №1 (специфікації), що є невід'ємною частиною договору (додаток № 2). В п. 2.4. договору визначено що зобов'язання позивача по передачі комплексу вважаються виконаними в момент передачі комплексу в розпорядження відповідача, згідно акту приймання-передачі та підписання договору. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі товару від 29.07.2020 року та актом наданих послуг від 10.08.2020 року (додаток № 3). В свою чергу, відповідач отримав комплекс, будь-яких претензій щодо отриманого комплексу та щодо виконання позивачем своїх зобов'язань за договором не мав та не висував, про що свідчить підпис останнього в актах. Згідно п. 5.1. договору загальна вартість комплексу складає 31 122 гривень. В п.п. 5.4, 5.5. договору встановлено, що відповідач сплачує за комплекс частинами рівними платежами не пізніше 29 числа кожного місяця у сумі 2 712, 20 гривень. Остаточно розрахуватись за комплекс відповідач зобов'язався не пізніше 29.05.2021 року (п. 5.6. договору). Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого комплексу виконав не у повному обсязі, а саме сплатив лише частину вартості комплексу. Станом на день звернення позивача до суду з даною позовною заявою, основна сума заборгованості відповідача за комплекс складає 10 284 гривень. Позивачем було направлено письмову претензію вих. № 14 від 14.09.2020 року з вимогою щодо погашення відповідачем заборгованості за договором. Однак відповідач залишила таку претензію без відповіді та без виконання. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача 10 284 гривень боргу, 655,96 гривень пені, 161,44 гривень трьох процентів річних, 908 гривень судових витрат.
Позивач подав суду заяву про розгляд справи без його участі та про ухвалення заочного рішення.
Відповідача повідомлено про судовий розгляд спору засобами, встановленими процесуальним законом.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Оскільки відповідача повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні процесуальним законом повністю покладено на відповідача.
Відповідно до п. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Судом встановлено наступні обставини.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір № НК 2907 від 29 липня 2020 р., за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу комплекс товарів та послуг по догляду за обличчям, а відповідач зобов'язався прийняти цей Комплекс, згідно акту приймання - передачі товару та сплатити за нього визначену договором грошову суму в розмірі 31 122 гривень.
В переліку №1 до договору визначено вид товарів і послуг, які надано відповідачу на суму 31 122 гривень.
Актом приймання-передачі товару від 10.08.2020 року встановлено, що позивач надав відповідачу товарів на суму 5920 гривень.
Актом приймання-передачі товару від 29/07/2020 року встановлено, що позивач надав відповідачу товарів на суму 8364 гривень.
08/04/2021 позивачем складено розрахунок з врахуванням часткової оплати відповідачем спірних грошових коштів та зазначено на заборгованість в сумі 10284 гривень, яких 4364 гривень за отриманий товар та 5920 гривень за надані послуги.
14/09/2020 позивач склав претензію на ім?я відповідача на суму 2700 гривень.
29/07/2020 складено товарний чек №238 про оплату відповідачем на користь позивача 4000 гривень за спірним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст.530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 706 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача розмір неустойки відповідача внаслідок порушення умов договору, складає 655, 96 гривень.
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже позивачем доведено правові підстави позову, а відповідачем на виконання його обов?язку не спростовано правові підстави позову, докази та арґументи позивача.
В ч. 1 ст. 133 ЦПК України вказано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити;
стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) 10 284 гривень заборгованості за договором, 655 гривень пені, 161 гривень трьох процентів річних, 908 гривень судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Бородовський С.О.