Справа № 344/14638/20
Провадження № 2-а/344/32/21
21 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Бородовського С.О., за участі секретаря судового засідання Герлан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №1 Головного Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції Кріцак Ігоря Михайловича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
в позові вказано, що 14 жовтня 2020 року, постановою серії ЕАМ № 3281199 по справі про адміністративне правопорушення, інспектором роти №1 батальйону №1 УПП в Івано-Франківській області рядовим поліції Кріцаком І.М. було накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, за п. 4.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 8.7.3.ґ ПДР України - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. За змістом постанови 14.10.2020 року о 02 годині 33 хвилин в м. Івано-Франківську, по вул. Гаркуші, керуючи транспортним засобом марки «Вольво» проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 ґ ПДР України, відповідальність за яке передбачена в ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до змісту позову у вказаній в постанові даті та час позивач керував транспортним засобом марки «Вольво» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Василіянок в сторону вул. Гаркуші, проїхав регульоване перехрестя вул. Грюнвальдська-Гаркуші-Грушевського на зелений сигнал світлофора. Знаходячись на середині перехрестя ближче до вул. Гаркуші, побачив, що загорівся жовтий сигнал світлофора, а тому згідно вимог ПДР України був змушений закінчити маневр та проїхати, щоб не перешкоджати руху іншим транспортним засобам. В той час позивача зупинили працівники поліції та звинуватили в тому, що проїхав на заборонений жовтий сигнал світлофора. Позивач пояснював працівникам поліції, що в момент проїзду перехрестя по вул. Василіянок, горів зелений сигнал світлофора, однак вони на пояснення не звертали уваги, мотивуючи що у них є відеозапис вчиненого правопорушення. На прохання пред'явити для огляду вказаний відеозапис, інспектор поліції відмовився, та після чого склав постанову про накладення на позивача стягнення. Окрім цього, інспектор поліції не ознайомив позивача із постановою та не вручив її копію. Копію постанови позивач отримав 22 жовтня 2020 року поштовим зв'язком. Тому позивач просив суд скасувати оскаржувану постанову, провадження закрити.
Судом встановлено наступні обставини.
14 жовтня 2020 року, постановою серії ЕАМ № 3281199 по справі про адміністративне правопорушення, інспектором роти №1 батальйону №1 УПП в Івано-Франківській області рядовим поліції Кріцаком І.М. накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, за п. 4.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 8.7.3.ґ ПДР України за порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, що вчинено 14.10.2020 року о 02 годині 33 хвилин в м. Івано-Франківську, по вул. Гаркуші, під час управління транспортним засобом марки «Вольво».
Відповідач подав суду відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити в позові з тієї підстави, що позивач проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, а не як ним вказано в позові; розгляд справи здійснено на місці вчинення правопорушення, про що було повідомлено позивача; оголошено позивачу його права.
Відповідно до п.п. ґ) п. 8.7.3 ПДР жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
В ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
Відповідно до відеозапису розмови позивача та відповідача відповідачем визнано пояснення позивача про те, що перехрестя вулиць Грюнвальдська-Гаркуші-Грушевського позивач проїхав на зелений сигнал світлофора, а претензія щодо проїзду на жовтий сигнал світлофора стосується проїзду попереднього перехрестя по маршруту руху позивача Василіянок-Вовчинецька в м. Івано-Франківськ.
Однак постанову про вчинення адміністративного правопорушення складено саме за поясненнням відповідача про проїзд позивачем на жовтий сигнал світлофора перехрестя Грюнвальдська-Гаркуші-Грушевського.
Таким чином саме відповідачем надано суду доказ на підтвердження обставин за змістом позову та на спростування відзиву відповідача на позов.
Крім цього, відповідно до змісту відеозапису патрульний відмовив позивачу у встановленні спірної обставини на час розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, попередньо роз?яснивши позивачу право на встановлення такої обставини під час розгляду ним справи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з цим відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже відповідачем не виконано його обов'язки.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже правовою підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення дії, яка заборонена за змістом КУпАП.
До адміністративної відповідальності особа притягається саме за порушення нею заборони за змістом закону, яка відповідає безпосередній фактичній дії такої особи.
При ухваленні постанови відповідачем повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В ст. 293 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В п. 3 ст. 286 КАС України вказано, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже відповідачем надано суду доказ на спростування відзиву відповідача на позов. За змістом відповідного відеозапису відповідачем визнано обставину проїзду спірного перехрестя вулиць на зелений сигнал світлофора Грюнвальдська-Гаркуші-Грушевського.
При цьому в постанові відповідача не вказано за проїзд якого саме перехрестя на жовтий сигнал світлофора щодо позивача складено постанову.
Таку відповідності до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другої цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у виді штрафу.
Отже обов?язком відповідача було зазначити в постанові безпосереднє місце вчинення правопорушення та обставини його вчинення.
Отже позивач та відповідач довели перед судом необхідність надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити частково;
скасувати постанову ЕАМ № 3281199 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
в іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Бородовський С.О.