Єдиний унікальний номер справи 185/7083/21
Провадження № 1-кп/185/559/21
08 жовтня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Павлоград кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046370000210 від 01.07.2021 року, з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 , -
Обвинувачена ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямованим на незаконний посів та незаконне вирощування рослин роду коноплі, що віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, та не маючи спеціального дозволу - ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з культивуванням вказаних рослин, приблизно в квітні 2020 року самостійно незаконно висадила в ґрунт на території домоволодіння АДРЕСА_2 , в якому вона проживає, не менш ніж 50 рослин роду коноплі, тим самим здійснила незаконний посів рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне вирощування рослин роду коноплі, що віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обвинувачена ОСОБА_3 приблизно з квітня 2020 року до 21 липня 2021 року, діючи умисно, здійснювала дії, спрямовані на обробку ґрунту, а саме: прополювання та удобрення, - внаслідок чого незаконно виростила рослини роду коноплі, що віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, у кількості 52 рослини.
21 липня 2021 року, працівниками поліції Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді на проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за участі двох понятих, проведено обшук домоволодіння. Під час проведення обшуку, в обробленому ґрунті на території зазначеного домоволодіння виявлено та вилучено 52 рослини, кожна з яких має самостійний корінь, що є рослинами роду конопля (Cannabis) та містить наркотичні засоби і психотропні речовини, обіг яких допускається для промислових цілей, які обвинувачена ОСОБА_3 раніше незаконно посіяла, незаконно виростила.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.310 КК України як незаконний посів та незаконне вирощування конопель, у кількості п'ятдесят і більше рослин.
30 серпня 2021 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою у цьому провадженні, ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468-470, 472, 473 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання.
Згідно даної угоди, обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою винуватість в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України.
Сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченій за ч.2 ст.310 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки та можливість звільнення останньої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, що їй інкриміноване, у вчиненому щиро розкаялась та пояснила, що вона дійсно незаконно посіяла та вирощувала коноплю за місцем свого проживання при обставинах, встановлених в ході досудового розслідування та викладених у обвинувальному акті. Їй цілком зрозумілі її права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, а також те, що внаслідок укладення та затвердження угоди про визнання винуватості вона буде обмежена в праві оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України. Вона повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, а також вид покарання, яке буде застосовано до неї в разі затвердження угоди судом. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором вона уклала добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, необумовлених в угоді. Просила суд затвердити укладену між нею та прокурором угоду про визнання винуватості.
Прокурор просила затвердити укладену з обвинуваченою угодою про визнання винуватості та ухвалити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 з призначенням її покарання узгодженого сторонами в угоді, іспитовий строк пропонує визначити суду у відповідності до вимог КПК України.
Захисник також наполягав на затвердженні укладеної між прокурором та обвинуваченою угоди про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів, потерпілі відсутні.
При цьому судом з'ясовано, що усі сторони кримінального провадження, зокрема і обвинувачена ОСОБА_3 розуміють, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченої є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а для обвинуваченої - також її відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.
Також судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 30.08.2021 року, яка укладена між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою у цьому провадженні, ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , і призначення обвинуваченій ОСОБА_3 узгодженого сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та її звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України та покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 не застосований.
Під час проведення досудового розслідування проводилась криміналістична експертиза, на проведення експертизи згідно довідки Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України було витрачено 4462.12 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 винувата у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 4462.12 гривень.
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 серпня 2021 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою у цьому провадженні, ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, що внесене в ЄРДР №12021046370000210 від 01.07.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України.
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на неї обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної експертизи експертами Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України у розмірі 4462.12 гривень.
Речові докази:
- мішок з рослинами роду коноплі, переданий на зберігання до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - після набрання вироком законної сили знищити.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для її притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7 ст.474 КПК України, у тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1