Справа № 177/1955/17
Провадження № 2-п/177/11/21
Іменем України
04.10.2021
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі: секретаря Короновської Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири, яка є спільною сумісною власністю,-
Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири, яка є спільною сумісною власністю - задоволено, поділено спільне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виділено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 ідеальній частці двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,8 кв.м, житловою площею 26,2 кв.м. та визнано за ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частину вказаної двокімнатної квартири та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 640,00 грн. в рахунок сплати судового збору.
17 серпня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд вищевказаного заочного рішення, в якій він просить скасувати заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири, яка є спільною сумісною власністю, та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В заяві як на підстави скасування заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року, представник заявника посилається на те, що зазначене рішення ухвалено судом за відсутності відповідача, тому, що він не був належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи. Про ухвалене рішення відповідачу стало відомо 05 серпня 2021 року від колишньої дружини. Заявник не згоден з вказаним рішенням з тієї причини, що грошові кошти, за які була придбана вищезазначена квартира, були надані його матір'ю.
Вважає, що розглядаючи справу без участі відповідача, останній фактично був позбавлений можливості захистити свої права та інтереси, тому вважає, що зазначені вище обставини, є підставою, для перегляду заочного рішення.
Заявник ОСОБА_1 та його представник - КалінінО.Л. в судове засідання не з'явилися, від представника надійшла заява, в якій він просив заяву розглянути за його відсутності, вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 64).
Позивач ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, від представника надійшла заява, в якій він просив заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, посилаючись на те, що зава про перегляд заочного рішення не містить будь-яких доказів про які вказує заявник (а.с. 65-66).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки справа розглядається за відсутності сторін, то у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву про перегляд заочного рішення суду такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, як видно зі змісту ст. 288 ЦПК України, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно наведених вище умов.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою проживання: АДРЕСА_2 були направлені судові повістки про виклик в судові засідання на 22.11.2017, 18.12.2017 та 24.01.2018, однак на адресу суду повернулися поштові конверти з відмітками «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 13, 38,39), отже відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до положень ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
Як на підтвердження поважності причин неявки відповідача в судове засідання представник в заяві посилається на те, що відповідач з 18.08.2017 до 21.04.2018 перебував за межами України в Польщі на заробітках, у зв'язку з чим не знав про розгляд справи в суді, на підтвердження чого надав копію візи з відмітками про виїзд за межі України (а.с. 56). Вказані обставини суд вважає поважними причини неявки в судові засідання.
Однак, відповідачем ОСОБА_1 та його представником не дотримано другої обов'язкової умови, необхідної для скасування заочного рішення, а саме не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, в заяві заявник та його представник посилаються на те, що спірна квартира була придбана подружжям за кошти які були надані матір'ю відповідача ОСОБА_1 , однак не додає до заяви доказів, які підтверджують ці обставини.
Аналізуючи перелічені вище обставини, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року, у зв'язку з чим, вказану заяву слід залишити без задоволення відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України.
Зазначене не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 284-287 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири, яка є спільною сумісною власністю - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити, що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: