ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/12602.06.10
За позовом закритого акціонерного товариства "Агроконтракт"
до дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет"
про стягнення 8 054,41 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Лисенко А.М. (дов. від 05.01.2010)
В судовому засіданні 02.06.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги закритого акціонерного товариства «Агроконтракт» до дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет»про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 8 054,41 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.02.2010 порушено провадження у справі № 50/126 та призначено її до розгляду на 12.03.2010.
У судовому засіданні 12.03.2010 було оголошено перерва до 14.04.2010 для подання додаткових доказів по справі.
Представники сторін у судове засідання 14.04.2010 з'явилися, дали пояснення по справі та подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж передбачено ст. 69 ГПК України. Суд дане клопотання задовольнив.
Представником позивача було подане клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи. Суд, дане клопотання задовольнив.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Розгляд справи було відкладено на 12.05.2010.
У судове засідання 12.05.2010 з'явився представник відповідача та надав пояснення по справі. Представник позивача у судове засідання не з'явився, всіх необхідних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 02.06.2010.
В судове засідання 02.06.2010 з'явився представник відповідача та надав пояснення по справі, відповідно до яких просив суду відмовити позивачеві в задоволення позовних вимог. Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 26.05.2010 до відділу діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 7 193,76 грн. у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).
Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Також у відповідності до положень ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.
Судом встановлено, що за усною домовленістю між закритим акціонерним товариством «Агроконтракт» та дочірнім підприємством «Гарантія-Маркет», на замовлення останнього, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 160 954,13 грн., що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними (знаходяться в матеріалах справи). Проте, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та домовленостей між сторонами, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті поставленого товару, а саме ним було здійснено часткову оплату отриманого товару в сумі 153 237,72 грн.
Тобто відповідач взяті на себе зобов'язання по повній оплаті отриманого товару не виконав та на момент подачі позову він мав заборгованість перед позивачем в розмірі 7 716,41 грн.
Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст. 662 та 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 7 716,412 грн. належним чином доведений і документально підтверджений, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 7 716,41 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 7 716,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім цього, в судовому засіданні 02.06.2010 було розглянуто клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 7 193,76 грн. у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем.
Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Розглянувши докази позивача про сплату відповідачем частини основного боргу, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що спір частково врегульовано самими сторонами шляхом перерахування частини основного боргу і між ними у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 7 193,76 грн. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
1. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 7 193,76 грн.
2. В іншій частині позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет» (03062, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 94/1; код ЄДРПОУ 32254181) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь закритого акціонерного товариства «Агроконтракт» (43023, вул. Конякіна, 18а, м. Луцьк; код ЄДРПОУ 20136032) основний борг в сумі 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 65 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д
Дата підписання рішення 14.06.2010