Справа № 2-4618/10 р.
м. Донецьк 7 червня 2010 р.
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Сибірцева В.П.,
при секретарі: Бунічевій О.Б.,
за участю позивачки: ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в залі Будьоннівського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності, -
Позивачка, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності. В обґрунтування своїх вимог зазначивши, що у вересні 2008 року вона придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1410136200:00:001:0240) площею 0,1000 га,що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, 26.09.2008 року та зареєстровано у реєстрі за № 13181. Земельна ділянка виділена в натурі та належить її на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку (серія ЯБ № 477509), згідно якого цільове призначення земельної ділянки будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Без зміни цільового призначення земельної ділянки вона у 2010 році побудувала житловий будинок та надвірні прибудові по АДРЕСА_1 за власні кошти та власними засобами. Після закінчення будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, вона почала оформлювати документи для введення будинку в експлуатацію та отримання Свідоцтва про право власності на житловий будинок, для чого вона звернулася до виконавчого комітету Будьоннівської районної у м. Донецьку ради для присвоєння адреси збудованому житловому будинку. Рішенням виконавчого комітету Будьоннівської районної у м. Донецьку ради від 18.02.2010 року № 49/1 збудованому житловому будинку було присвоєно адресу АДРЕСА_1. У квітні 2010 року вона звернулася до КП «БТІ м. Донецька» з метою інвентаризації домоволодіння та реєстрації права власності на нього. 28.04.2010 року КП «БТІ м. Донецька» було виготовлено технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту житловий будинок літ. А-2 по АДРЕСА_1 має житлову площу - 106,2 кв.м та має загальну площу - 404,0 кв.м., складається із підвалу та двох поверхів. У зв'язку з тим, що перед початком будівельних робіт мною не було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт у технічному паспорті на домоволодіння АДРЕСА_1 є відмітка про те, що житловий будинок самовільно побудований, у зв'язку з чим вона не маю можливості зареєструвати своє право власності на зведений будинок.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, в обґрунтування яких надала пояснення, аналогічні до вказаних у позовній заяві.
Представник відповідача, Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Свідок, ОСОБА_4, суду пояснив, що він є знайомим позивачки ОСОБА_1 та додав, що житловий будинок АДРЕСА_1 було збудовано саме нею, за власні кошти.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, показання свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 477509 від 01.03.2007 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1.
Згідно технічного паспорта на жилий будинок від 28.04.2010 року, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається з: літ. А-2 жилий будинок, жилою площею 106,2 кв.м., загальною площею 404,0 кв.м., № 1-3 огорожа.
Відповідно до висновку про технічний стан несучих та захисних конструкцій житлового будинку літ. А-2 по АДРЕСА_1 від 25.05.2010 року, у цілому, стан житлового будинку літ. А-2 на період виконання робіт оцінено як працездатне, основні будівельні конструкції жилого будинку знаходяться в задовільному технічному стані, не несуть загрози зруйнування, придатні до подальшої безпечної експлуатації без обмежень, відповідають вимогам санітарного законодавства та не наносять поганого впливу на здоров'я населення та поганого впливу на оточуючу середу.
Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник має право подавати позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а так само втрати їм документа, що засвідчує його право власності.
Суд, вислухавши позивачку, оцінюючи матеріали справи дійшов до висновку, що позивні вимоги позивачки про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1, що складається з: літ. А-2 жилий будинок, жилою площею 106,2 кв.м., загальною площею 404,0 кв.м., № 1-3 огорожа - підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 331, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1, що складається з: літ. А-2 жилий будинок, жилою площею 106,2 кв.м., загальною площею 404,0 кв.м. та господарські прибудови.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: