печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42820/21-п
05 жовтня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
07.07.2021 о 17 год. 40 хв. в м. Києві, на вул. Бойчука, 45, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку у лікаря - нарколога, водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання з'явилися особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Клапчук Ф. П.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Зазначив, що їхав по дорозі, з протилежної сторони стояла поліція, побачивши його, увімкнула сирену, зробила розворот, перетнувши подвійну суцільну лінію, та зупинила його. Надалі поліцейські сказали, що ОСОБА_1 порушив ПДР, а саме: перетнув подвійну суцільну лінію та їхав по зустрічній смузі. В ході розмови, у поліцейських виникли підозри, що водій перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Проте всупереч тверджень поліцейських він не відмовлявся від проходження огляду у лікаря-нарколога, проте нервував, оскільки в нього така ситуація виникла вперше, на нього тиснули патрульні, він не знав що робити в даній ситуації. Просив зателефонувати адвокату, щоб проконсультуватися, та адвокат йому сказав не відмовлятися від проходження.
Після того, як поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 одразу поїхав в заклад охорони здоров'я на вул. П. Запорожця, щоб пройти огляд на стан сп'яніння, але там йому відмовили від здачі аналізу, оскільки у ОСОБА_1 при собі не було документів, що посвідчують його особу. Їхати додому за документами і назад в нього не було часу, оскільки для проходження огляду дається тільки дві години.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Клапчук Ф. П. зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, крім того, патрульні не запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою відповідних технічних засобів. Вказав, що з огляду на відеозаписи з відеокамер патрульних вбачається, що поведінка ОСОБА_1 є такою, що повністю відповідає обстановці, ознаки, які б вказували, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння, відсутні, відповідно не було взагалі підстав для проходження огляду. До того ж, зазначив, що у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський має оформити направлення до лікаря з метою проходження такого огляду самостійно, проте вказане патрульним не було здійснено.
З огляду на вказане, захисник просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Суддя, дослідивши матеріали справи, зокрема відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції, відеозаписи, долучені до матеріалів справи адвокатом Клапчуком Ф. П., заслухавши присутніх в судовому засіданні осіб, надходить наступного висновку.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
В судовому засіданні було досліджено відеозаписи з нагрудної камери працівників патрульної поліції, долучені до матеріалів справи. Так, на відеозаписі «20210707203253009033.МР4» зафіксовано, що патрульний, будучи біля автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , пояснював останньому, що той порушив ПДР. В ході розмови у поліцейського виникли підозри, що водій перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Так, патрульні неодноразово пропонували ОСОБА_1 поїхати до лікаря нарколога, проте той жодного разу не давав чіткої відповіді, казав, що не відмовляться проїхати до лікаря, проте на пропозиції поліцейських сісти до авто патрульних та їхати не вчиняв жодних активних дій. Так, момент пропозиції поїхати до лікаря зафіксовано на 04 хв. 36 сек., 06 хв. 08 сек. (на дану пропозицію ОСОБА_1 відповів, що не має часу). У проміжку часу, зафіксованому на відео з 06 хв. 35 сек. - 06 хв. 51 сек. патрульні тричі пропонували водієві поїхати до лікаря. Після вказаного ще неодноразово було запропоновано їхати до лікаря - нарколога, натомість ОСОБА_1 на вказані пропозиції весь час перепитував на який підставі і у зв'язку із чим він має це робити.
Крім того, суддею було досліджено відеозаписи, що надані адвокатом Клапчуком Ф. П., з мобільного телефону ОСОБА_1 з місця зупинки транспортного засобу. Так, на відеозаписі під назвою «video.МР4», що збережений на помаранчевому диску «Videx Excellenti» на 00 хв. 25 сек. зафіксовано, що поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 право самостійно проїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду.
Отже, дослідженими в судовому засіданні за участю ОСОБА_1 та його захисника відеозаписами підтверджено, шо на неодноразові пропозиції поліцейських проїхати для проходження огляду на стан сп'яніння до лікаря-нарколога ОСОБА_1 фактично відмовився, хоча поліцейськими такі пропозиції та роз'яснення надавались протягом тривалого часу, також було роз'яснено і наслідки у вигляді складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП у разі відмови від проходження огляду.
В подальшому, коли поліцейські почали складати протокол про адміністративне правопорушення (тобто в той час, коли правопорушення вже відбулось і здійснювалась процедура його процесуальної фіксації), ОСОБА_1 викликав поліцію та почав говорити, що він не відмовлявся від проходження огляду і хоче, щоб його доправили до лікаря-нарколога.
Оскільки про згоду проїхати для проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 зазначив тільки тоді, коли вже відбувалась фіксація відмови від проходження огляду, суддя розцінює ці дії як такі, що направлені на уникнення покарання за допущене правопорушення.
Отже, як вбачається з досліджених відеозаписів, що містяться в матеріалах справи, на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння, водій ОСОБА_1 уникав однозначної та остаточної відповіді, зазначаючи про відсутність часу, перепитуючи по декілька разів, на підставі чого він має це робити, та навіть коли зазначив, що готовий їхати до нарколога, відмовився сісти в патрульний автомобіль.
Позиція адвоката, висловлена ним в судовому засіданні, є необґрунтованою з наступних підстав. Так, відповідно до п. 12 Розділу ІІ, п. 7 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що у разі виявлення патрульним ознак наркотичного сп'яніння у водія, огляд має бути проведений у закладі охорони здоров'я та проведення лабораторних досліджень є обов'язковим. Чинним законодавством не передбачена можливість проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
В свою чергу, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху закріплено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписами події.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Враховуючи викладене, суддя вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 130, 221, 275-280, 283-287 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С. В. Шапутько