Справа № 369/12394/21
Провадження № 3/369/7435/21
Іменем України
04.10.2021 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, за участю захисників Гостєвої К.М. та Бойчука В. П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП),
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 426245 від 13 серпня 2021 року, близько 13:30 год. 16 липня 2021 року, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , нецензурно висловлювалася в бік колишнього чоловіка ОСОБА_2 та вчинила сварку, чим ображала людську гідність та громадську мораль, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 01 листопада 2019 року колишній чоловік ОСОБА_2 незаконним шляхом викрав у неї дитину з дитячого садочку та з того часу вона не має можливості спілкуватися у будь-який спосіб з донькою. Зазначила, що є розпорядження Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області про визначення способу спілкування з дитиною, а саме про передачу їй дитини кожну першу та третю неділю місяця з 15:00 год. п'ятниці до 18:00 год. неділі до вирішення питання про місце проживання дитини в судовому порядку. Однак, її колишній чоловік ОСОБА_2 цього розпорядження не виконує. Вона до нього неодноразово приїжджала з працівниками зі служби у справах дітей та працівниками поліції, але нічого не змінилося. Повідомила, що тривають судові спори щодо визначення місця проживання дитини, тому її колишній чоловік різним способом намагається відібрати в неї дитину та здійснити всі можливі дії, щоб вплинути на позитивний в його бік результат розгляду справи в цивільному судочинстві суду апеляційної інстанції. Також, повідомила суд, що в суді першої інстанції ухвалено рішення на її користь з цього питання. Стверджує, що не вживала по відношенню до нього жодної нецензурної лексики.
Захисник Гостєва К.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення її довірительки до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Дане клопотання аргументувала тим, що суть правопорушення, яке зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 426245 від 13 липня 2021 року не відповідає диспозиції ст. 173-2 КУпАП, оскільки відповідальність згідно з вищевказаною статтею настає за вчинення домашнього насильства. В даному протоколі відсутня інформація про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, не зазначено дії якого характеру були вчинені по відношенню до ОСОБА_2 , що є невід'ємною частиною об'єктивної сторони складу даного адміністративного правопорушення. Крім того, звернула увагу суду, що протокол було складено з пропуском строку визначеного ч. 2 ст. 254 КУпАП, тобто після сплину 24 годин після самої події, яка відбувалася 16 липня 2021 року. Також, в порушення ст. 256 КУпАП не вказано частину статті за якою складено протокол, так як ст.173-2 КУпАП має дві частини, тому не зрозуміло за якою частиною статті притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Вважає, що її довірителька не висловлювалася нецензурно по відношенню до ОСОБА_2 , тому враховуючи вищенаведене просила суд її клопотання задовольнити та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про забезпечення фіксації судового засідання за допомогою технічних засобів, яке судом було задоволено.
При цьому, ОСОБА_2 заперечував проти пояснень ОСОБА_1 та клопотання її захисника Гостєвої К. М., та пояснив, що в них з колишньою дружиною, ще триває спір щодо визначення місця проживання їх спільної дитини. Вважає, що розпорядження та рішення суду першої інстанції з цього приводу є незаконними, так як порушують права та інтереси дитини, у зв'язку з чим їх не виконував та оскаржив таке рішення в апеляційному порядку. Також пояснив суду, що надає можливість матері зустрічатися з донькою, проте остання на них не приходить, що пригнічує доньку. Стосовно обставин даного протоколу пояснив, що колишня дружина ОСОБА_1 постійно по відношенню до нього вживає нецензурну лексику, що принижує його людську гідність, в підтвердження своїх пояснень надав суду аудіо та відеозапис спілкування з колишньою дружиною та повторив висловлювання, які вживала ОСОБА_3 того дня, а також напередодні, що свідчить про систематичність таких дій.
Поряд з цим, ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотаннями про допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та його в якості свідка.
Дані клопотання судом задоволені в повному обсязі та здійснено допит відповідних свідків.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 16 липня 2021 року був запрошений до будинку ОСОБА_2 , в якому перебував на другому поверсі разом зі своєю дружиною та спостерігав за спілкуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відкрите вікно. В цей час періодично до них заходила теперішня дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , яка також чула спілкування ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , яке відбувалося в присутності працівників поліції та представника органу опіки та піклування. Під час їх спілкування ОСОБА_4 чув, що зі сторони ОСОБА_1 звучали по відношенню до ОСОБА_2 нецензурні слова, які стосувалися його професії та інші непристойні вислови, які останній відмовився оголошувати в судовому засіданні, а в подальшому з дозволу суду при повторному його допиті за клопотанням ОСОБА_2 , ОСОБА_4 оголосив 14 слів - висловлювання ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 , які на його думку були нецензурними та образливими по відношенню до ОСОБА_2 . Також пояснив, що ОСОБА_2 запрошував всіх учасників розмови пройти до його будинку, в цей час ОСОБА_1 влаштовувала сварку та непристойно висловлювалася.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що 16 липня 2021 року до їх будинку приїхала колишня дружина чоловіка та стала як завжди влаштовувати сварку, під час якої голосно кричала, стукала по паркану та при спілкуванні з ОСОБА_2 ображала його. За цими подіями спостерігала з вікна та чула як ОСОБА_1 ображала її чоловіка.
В наступне судове засідання також з'явився захисник Бойчук В. П., який в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з рядом клопотань, а саме, про допит його довірителя ОСОБА_2 в якості свідка та дослідження наданих раніше до суду ОСОБА_2 аудіо та відео запису.
Дані клопотання захисника судом задоволено в повному обсязі.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 в якості свідка, пояснив, що того дня до його дому приїхала його колишня дружина ОСОБА_1 разом з працівниками поліції та начальником органу опіки та піклування, з наміром забрати їх доньку на вихідні. При спілкуванні ОСОБА_1 стала вживати по відношенню до нього нецензурну лайку чим ображала його та своєю поведінкою провокувала на застосування фізичної сили, яку він ніколи не застосовує, щоб мати аргументи для відібрання їх спільної дитини. Даний конфлікт чула його дружина та запрошені до будинку ОСОБА_4 і його дружина, начальник органу опіки та піклування Боярської ОТГ та працівники поліції, які жодним чином на це не відреагували. Пояснив, що даний стиль спілкування присутній у ОСОБА_1 та всіх членів її родини постійно. З наявних аудіо та відеозапису відзнятого 16 липня 2021 року нарахував близько 14 нецензурних слів сказаних на його адресу. Також, розповів суду, що відносно нього за заявами ОСОБА_1 складають протоколи про притягнення його до відповідальності, тобто вживаються будь-які дії, щоб відібрати доньку.
В судовому засіданні було також досліджено надані ОСОБА_2 аудіо та відео записи.
Враховуючи вище наведене захисник Гостєва К. М. в інтересах ОСОБА_1 просила суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник Бойчук В. П. в інтересах ОСОБА_2 заперечував проти клопотання захисника Гостєвої К. М. та просив суд визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника та просив суд ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання призначене на 04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена у передбаченому законом порядку. Будь-яких клопотань про її участь в судовому засіданні до суду не надходило. Щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 її захисник Гостєва К. М. не заперечувала та вважала за можливе розглянути справу за її відсутності.
Захисник Бойчук В. П. вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 враховуючи зміни, які внесені до ст. 268 КУпАП стосовно визнання явки особи необов'язковою при розгляді справ цієї категорії. ОСОБА_2 не заперечував про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її участь при розгляді справи є не обов'язковою, з огляду на положення ст. 268 КУпАП.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Також, беручи до уваги статті 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним та відображеним у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність осіб за вчинення домашнього насильства: за ч. 1 - насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. Та за ч. 2 - за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення є правопорушення, яке виражається в умисному вчиненні будь-яких яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які постраждала особа має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення (матеріальний склад).
Тобто, за ст. 173-2 КУпАП настає відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 426245 від 13 серпня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 КУпАП, вказано, що остання висловлювалася нецензурно та вчинила сварку, чим образила людську гідність та громадську мораль, що не охоплюється ознаками об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Тобто, суть правопорушення, викладена в протоколі ВАБ № 426245 від 13 серпня 2021 року не відповідає об'єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, зазначеного в диспозиції ст. 173-2 КУпАП, що ставлять у вину останній, що дає підстави суду вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона правопорушення та відповідно склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, суд наголошує, що редакція статті 173-2 КУпАП, яка діяла на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення містить дві частини. При цьому під час розгляду справи судом встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 426245 від 13 серпня 2021 року щодо ОСОБА_1 поліцейський ВП № 1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області даних вимог закону не дотримався, а саме не вказав за якою частиною ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані дії останньої.
При цьому, суд зауважує, що суд позбавлений можливості з'ясувати обставини, які не зазначені в цьому протоколі.
У зв'язку з чим інші твердження та доводи захисника Бойчука В. П. і його довірителя ОСОБА_2 суд не бере до уваги, оскільки позбавлений можливості з'ясувати обставини, які не зазначені в протоколі ВАБ № 426245 від 13 серпня 2021 року.
Посилання захисника Гостєвої К. М. на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено пізніше 24 годин з моменту вчинення правопорушення, що є підставою для закриття провадження є належним чином необґрунтованими, так як з огляду на системний аналіз ст. 247 та ч. 2 ст. 254 КУпАП, наведене вище не є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Поряд з цим, судом встановлено, що відповідні події, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення ВАБ № 426245 від 13 серпня 2021 року, виникають при вирішенні питання про визначення місця проживання спільної доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно якого триває спір, який вирішується в цивільному судочинстві, що також свідчить про цивільно-правовий характер правовідносин в цій частині.
За таких обставин, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи й клопотання її захисника Гостєвої К. М., пояснення ОСОБА_2 та доводи й клопотання його захисника Бойчука В. П., заслухавши допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, які перебували в провадженні суду, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ВАБ № 426245 від 13 серпня 2021 року, заява ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_4 , копія заяви ОСОБА_1 до служби у справах дітей Боярської міської ради, копія протоколу складеного на ім'я ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, копії розпоряджень Києво-Святошинської РДА Київської області та доповідні про здійснені виїзди працівників служби у справах дітей для виконання відповідних розпоряджень, копія рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року, копія постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 березня 2021 року, інформація, що міститься на CD-R дисках, письмові клопотання захисників, суд дійшов висновку, що клопотання захисника Гостєвої К. М. підлягає задоволенню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне закрити провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 426245 від 13 серпня 2021 року) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. А. Коза