Справа № 357/11244/21
1-кс/357/2162/21
Категорія 252
07 жовтня 2021 року м. Біла Церква. Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Узин Білоцерківського району Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчинені кримінально правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні з № 42021111030000018, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту-Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 770 (далі по тексту - Перелік), тобто і метадону, включеного до таблиці 1 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону.
Зокрема, Закон допускає наступні випадки законного обігу психотропних речовин включених до таблиці 2 Переліку:
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст.19 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст.20 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (стаття 23 Закону).
Однак, в порушення вищевказаними вимог законодавства, ОСОБА_4 , в невстановлені досудовим розслідуванням час, дату та обставин, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного збагаченя, домовився з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , про вчинення раду тяжких злочинів пов'язаних зі збутом наркотичного засобу «метадон» на території м. Узин Білоцерківського району, та прилеглих районів Київської області.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням час та обставин, повторно, у невстановленої особи, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, з метою подальшого збуту отримав наркотичний засіб - «метадон», який перевіз до місця свого проживання, де зберігав з метою подальшого збуту до невстановленого досудовим розслідуванням часу, але не пізніше 30 липня 2021 року.
Частину наявного наркотичного засобу «метадон», ОСОБА_7 , згідно попередньої домовленості, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у не встановлені дату та час, передав ОСОБА_4 та ОСОБА_4 для подальшого його збуту наркозалежним особам на території м. Узин Білоцерківського району та прилеглих районів Київської області, але не пізніше 30.07.2021 року.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел спрамований на незаконне збагачення в результаті незаконного збуту наркотичного засобу «метадон», 30.07.2021, ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи в під'їзді АДРЕСА_2 , близько 07:30 год., за грошові кошти в сумі 600 гривень, шляхом передачі з рук в руки ОСОБА_4 здійснили незаконний збут ОСОБА_8 наркотичного засобу «метадон» масою 0,135 г.
05.10.2021 року ОСОБА_4 , письмово повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
Рапортом старшого оперуповноваженого КОУ ДВБ НП України від 05.02.2021 року, щодо протиправної діяльності ОСОБА_4 та інших учасників групи, відповідно до якого відомості вносились до ЄРДР;
Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 22.06.2021 року, щодо ОСОБА_4 , в результаті якої зафіксовано телефонні розмови, які підтверджують факти здійснення ним збуту наркотичних засобів;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.07.2021 року, який надав покази щодо протиправної діяльності ОСОБА_4 ;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.07.2021 року, який надав покази щодо протиправної діяльності ОСОБА_4 ;
Матеріалами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «контроль за вчиненням злочину», а саме протоколом огляду покупця від 30.07.2021 року, протоколом огляду, ксерокопіювання та вручення грошових коштів від 30.07.2021 року, протоколом вручення спеціального технічного засобу аудіо-, відеоконтролю особи від 30.07.2021 року, протоколом отримання предметів від 30.07.2021 року, протоколом про результати проведення НС(Р)Д - «контроль за вчиненням злочину» від 30.07.2021 року;
Висновком експерта № КСЕ-19/111-21/38136-НЗПРАП від 09.09.2021 року, відповідно до якого речовини придбані 30.07.2021 року у ОСОБА_4 , містять в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масами 0,090 г. та 0,045 г.;
Повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України від 04.10.2021 року.
Таким чином ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні з метою збуту, незаконному зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, покарання за вчинення якого передбачене Законом у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, та зазначений злочин, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України класифікується як тяжкий.
Щодо особи підозрюваного - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Узин Білоцерківського району Київської області, не одружений, не депутат, не працюючий, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_3 , щодо якого 14.07.2021 року, до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області направлено обвинувальний акт за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, а також зібрані на даному етапі досудового розслідування докази, є ряд обставин, які дають підстави об'єктивно вважати, що в даному випадку наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
Ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не одружений, малолітніх дітей чи інших утриманців немає, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Продовжує здійснювати систематичну протизаконну діяльність по збуту наркотичних засобів з метою власного збагачення. Також, у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки на території Білоцерківського району, а ті що наявні не стали стримуючим фактором від вчинення кримінальних правопорушень.
Сукупність даних обставин дає підозрюваному можливість легко змінити місце свого проживання без наслідків для його матеріального благополуччя, а також свідчить про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 особисто з ними знайомий, знає місця їх проживання, а тому може здійснювати на них вплив з метою зміни показів для уникнення своєї відповідальності.
Ризик вчиняти інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, а наявний дохід отримував від здійснення збуту наркотичних засобів наркозалежним особам, достовірно знаючи що відносно нього, до Білоцерківського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, на шлях виправлення не став - продовжив свою протиправну діяльність по збуту наркотичних засобів, що свідчить про неможливість його виправлення та створює передумови для вчинення ним нових злочинів.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та інших більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_4 , з огляду на наявність високого ступеню ризику переховування від органів досудового розслідування, слідства, суду, продовження вчинення незаконного збуту наркотичних засобів.
Беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , є обґрунтована необхідність у застосуванні щодо нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування.
На підставі вказаного, зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в наслідок вчинення кого спричиняв шкоду життю та здоров'ю осіб, що могло потягнути за собою настання негативних або ж летальних наслідків, в наслідок вживання наркотичних засобів, беручи до уваги наявність підстав вважати про наявність грошових коштів для внесення застави в розмірі передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, що становить 190320 гривень, зважаючи на те, що вчинений злочин відноситься до категорії корисливого та вчинявся з метою власного збагачення, беручи до уваги те, що перебуваючи під «заставою», яку він вносив в розмірі 181600 гривень, на шлях виправлення не став та продовжив протиправну діяльність спрямовану не незаконний обіг наркотичних засобів, тому в органу досудового розслідування виникає необхідність в призначенні розміру застави ОСОБА_4 - триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на момент подання клопотання становить 713700 гривень.
Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання, та його доводи на переконання слідчого судді у необхідності задоволення клопотання, підозрюваного та захисника, які заперечують проти задоволення клопотання, просять застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, дослідивши клопотання та приєднані до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей та документів, що мають значення для кримінального провадження; 3) незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у п.п.1-11 цієї статті. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження, прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України; 2) наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п. 1,3,5 КПК України, на які вказує слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Обставинами, що дають підстави слідчому судді визнати наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є докази досліджені слідчим суддею.
На пропозицію слідчого судді дати показання по суті клопотання ОСОБА_4 заявив, що від дачі показань та відповідей на запитання відмовляється відповідно до ст. 63 Конституції України. Просить застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 має бути застосований запобіжний захід тримання під вартою, тому, що слідчим у клопотанні та доданими документами, прокурором у судовому засіданні, доведені обставини передбачені ст. 194 ч.1 п.п.1-3 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя також враховує, передбачені ст. 178 ч.1 КПК України, обставини а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі його визнання винуватим у вчинені злочину передбаченого ст. 307 ч.2 КК України (позбавленням волі на строк від шести до десяти років), офіційно не працює, не має міцних соціальних зв'язків, а ті які є, не являються стримуючим фактором його поведінки.
Слідчий суддя вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 може запобігти ризикам, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, є недостатніми для запобігання ризикам, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не надані будь-які докази, документи, які б свідчили про неможливість утримання під вартою ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 197 ч.1 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Слідчий суддя вважає, що підстав не визначати розмір застави у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , які передбачені ст. 183 ч.4 п.1-3 КПК України не має.
При визначені ОСОБА_4 розміру застави, слідчий суддя, враховує майновий стан підозрюваного, який є працездатним, підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, також, беручи до уваги те, що перебуваючи під «заставою», яку він вносив в розмірі 181600 гривень, на шлях виправлення не став,
вважає, що застава ОСОБА_4 має бути визначена у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На переконання слідчого судді саме вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання покладених на нього обов'язків та не є для нього та його родичів завідомо непомірним.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176,177 ч.1 п.1,5, 178,182,183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,
Застосувати стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинені кримінально правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 45 днів, які обчислювати з 07 жовтня 2021 р. 18 години 30 хвилин. .
Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 закінчується о 18 годині 30 хвилин 20 листопада 2021 р.
Визначити заставу для ОСОБА_4 - 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 713700 (сімсот тринадцять тисяч сімсот) грн.
Підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Зобов'язати ОСОБА_4 з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави прибувати до старшого слідчого СВ Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 за першою вимогою; не відлучатися з м. Узин Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками вказаному кримінальному провадженні.
У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У задоволенні клопотання захисника, підозрюваного про відмову у задоволенні клопотання, застосування стосовно ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме домашнього арешту, відмовити.
Підозрюваного ОСОБА_4 утримувати в ДУ «Київський СІЗО» МЮ України.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1
Білоцерківського міськрайонного суду