Справа № 455/461/21
Провадження № 1-кп/455/164/2021
Іменем України
07 жовтня 2021 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, одруженої, військовозобов'язаної, завідувача ФАП с.Передільниця Самбірського району Львівської області, судимості не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту - обвинуваченої ОСОБА_3 , -
ОСОБА_3 , працюючи на посаді завідувача фельдшерсько-акушерського пункту с. Передільниця (далі ФАП с. Передільниця) Старосамбірського району Львівської області, перебуваючи на своєму робочому місці, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, шляхом обману, з метою заволодіння бюджетними коштами (медичної субвенції), в жовтні 2019 року внесла неправдиву інформацію в табель обліку робочого часу за жовтень 2019 року ФАП с.Передільниця, вказавши відпрацьовані нею 7 годин 42 хвилини за 10.10.2019 року, 11.10.2019 року, 15.10.2019 року, 28.10.2019 року, 29.10.2019 року та 30.10.2019 року. В подальшому, на підставі поданого ОСОБА_3 табелю обліку робочого часу за жовтень 2019 року ФАП с.Передільниця з недостовірними даними, в жовтні 2019 року бухгалтерією комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Добромильської РЛ» їй було нараховано та виплачено заробітну плату на загальну суму 1195,13 гривень за невідпрацьований робочий час, зокрема 10.10.2019 року, 11.10.2019 року, 15.10.2019 року, 28.10.2019 року, 29.10.2019 року та 30.10.2019 року, оскільки вона у вищевказані дні не знаходилася на робочому місці, а перебувала за межами території України згідно Витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» ІМС «Аркан», тим самим заволоділа бюджетними коштами (медичної субвенції) на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.190 КК України.
Окрім того, ОСОБА_3 , працюючи на посаді завідувача фельдшерсько-акушерського пункту с. Передільниця Старосамбірського району Львівської області, перебуваючи на своєму робочому місці, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, шляхом обману, повторно з метою заволодіння бюджетними коштами (медичної субвенції), в листопаді 2019 року внесла неправдиву інформацію в табель обліку робочого часу за листопад 2019 року ФАП с.Передільниця, вказавши відпрацьовані нею 7 годин 42 хвилини за 27.11.2019 року, 28.11.2019 року, 29.11.2019 року. В подальшому, на підставі поданого ОСОБА_3 табелю обліку робочого часу за листопад 2019 року ФАП с.Передільниця з недостовірними даними, в листопаді 2019 року бухгалтерією комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Добромильської РЛ» їй було нараховано та виплачено заробітну плату на загальну суму 626,02 гривень за невідпрацьований робочий час, зокрема 27.11.2019 року, 28.11.2019 року та 29.11.2019 року, оскільки вона у вищевказані дні не знаходилася на робочому місці, а перебувала за межами території України згідно Витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» ІМС «Аркан», тим самим заволоділа бюджетними коштами (медичної субвенції) на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.190 КК України.
Також, ОСОБА_3 , працюючи на посаді завідувача фельдшерсько-акушерського пункту с. Передільниця (далі ФАП с. Передільниця) Старосамбірського району Львівської області, перебуваючи на своєму робочому місці, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, шляхом обману, повторно з метою заволодіння бюджетними коштами (медичної субвенції), в грудні 2019 року внесла неправдиву інформацію в табель обліку робочого часу за грудень 2019 року ФАП с.Передільниця, вказавши відпрацьовані нею 7 годинин 42 хвилини за 23.12.2019 року, 24.12.2019 року, 26.12.2019 року. В подальшому, на підставі поданого ОСОБА_3 табелю обліку робочого часу за грудень 2019 року ФАП с.Передільниця з недостовірними даними, в грудні 2019 року бухгалтерією комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Добромильської РЛ» їй було нараховано та виплачено заробітну плату на загальну суму 626,44 гривень за невідпрацьований робочий час, зокрема 23.12.2019 року, 24.12.2019 року, 26.12.2019 року, оскільки вона у вищевказані дні не знаходилася на робочому місці, а перебувала за межами території України згідно Витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» ІМС «Аркан», тим самим заволоділа бюджетними коштами (медичної субвенції) на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.190 КК України.
Окрім того, ОСОБА_3 , працюючи на посаді завідувача фельдшерсько-акушерського пункту с. Передільниця Старосамбірського району Львівської області, перебуваючи на своєму робочому місці, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, шляхом обману, повторно з метою заволодіння бюджетними коштами (медичної субвенції), в лютому 2020 року внесла неправдиву інформацію в табель обліку робочого часу за лютий 2020 року ФАП с. Передільниця, вказавши відпрацьовані нею 7 годин 42 хвилини за 28.02.2020 року. В подальшому, на підставі поданого ОСОБА_3 табелю обліку робочого часу за лютий 2020 року ФАП с.Передільниця з недостовірними даними, в лютому 2020 року бухгалтерією комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Добромильської РЛ» їй було нараховано та виплачено заробітну плату на загальну суму 236,34 гривень за невідпрацьований робочий час, зокрема 28.02.2020 року, оскільки вона у вищевказаний день не знаходилася на робочому місці, а перебувала за межами території України згідно Витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» ІМС «Аркан», тим самим заволоділа бюджетними коштами (медичної субвенції) на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 190 КК України.
Допитана ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях - заволодінні чужим майном (шахрайстві) та заволодінні чужим майном (шахрайстві) вчиненому повнорно, визнала повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним обставинам в обвинувальному акті, та пояснила, що дійсно їздила в Польщу під час робочого часу і деколи залишалася там на 2-3 дні. Відмітки в табелі вона робила сама і вносила відомості про те, що була на роботі, хоча в цей час була за кордоном. Суму, яку таким чином отримала незаконно, відшкодувпала повністю. Поїздки мали місце в жовтні, листопаді та грудні 2019 року, а також в лютому 2020 року.
Обвинувачена ОСОБА_3 просила суд визнати недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів.
З врахуванням наведених показань, наданих у судовому засіданні обвинуваченою, та відсутності заперечень учасників судового провадження, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин події кримінального правопорушення (часу, місця, способу), вчиненого обвинуваченою, винуватості в цьому обвинуваченого, форми вини, мотиву, мети вчинення кримінального правопорушення, обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченої, оглядом матеріалів справи, які характеризують обвинувачену як особу та стосуються речових доказів по справі, та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження немає. При цьому судом роз'яснено, що у такому разі учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і вважає, що її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК україни якзаволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно. Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжких злочинів, дані про її особу та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_3 з місця проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Добромильської міської ради «Добромильська районна лікарня» №5 від 24.03.2021 року ОСОБА_3 повернула кошти зайво нарахованої і виплаченої заробітної плати в сумі 2683,93 гривні.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд не знаходить.
Аналізуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання, суд враховує чи відповідатиме покарання за своїм розміром та ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також особу винного.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, тобто при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання, визначенні «інших обставин справи», індивідуалізацію покарання - конкретизацію виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта, вказане повністю узгоджується з висновком викладеним у постанові ККС ВС від 13.10.2020 року по справі № 645/10158/14-к.
А тому, при таких обставинах, суд вважає, що до обвинуваченої слід обрати міру покарання з врахуванням вимог ст.69-1 КК України, в межах санкцій частин статей (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінальних правопорушень) за якими вона засуджується та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу, , що є тотожним позиції сторони обвинувачення, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Витрат на залучення експерта немає. Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190 КК України та призначити їй покарання:
за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 510,00 (п'ятсот десять) гривень;
за ч.2 ст.190 КК України у вигляді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень.
Речові докази - табелі обліку часу за жовтень 2019 року, листопад 2019 року, грудень 2019 року та лютий 2020 року, які долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження №12021141320000035.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1