Єдиний унікальний номер 463/7239/21
Провадження № 2/448/605/21
про залишення позовної заяви без руху
01.10.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання свідоцтв недійсними, -
встановив:
Ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова від 12.07.2021р. цивільну справу ЄУН 463/7239/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тертя особа - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області - Яксманицький Роман Степанович, про визнання свідоцтв недійсними передано за підсудністю на розгляд до Мостиського районного суду Львівської області для прийняття до свого провадження та вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Дана справа згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Кічаку Ю.В.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним цивільним позовом доОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С., про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності, виданих Приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. в межах спадкової справи №144/2020, зокрема: свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.12.2020р. на ім'я ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за №2760; свідоцтва про право власності від 18.12.2020р. на ім'я ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за №2751; свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2021р. на ім'я ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за №695; свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2021р. на ім'я ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за №680.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою ОСОБА_1 , вважаю, що таку необхідно залишити без руху виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3)зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак дана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Так, згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
З поданої позовної заяви слідує, що позивачка ОСОБА_1 подала позов до кількох відповідачів, однак у позовній заяві не конкретизовано змісту позовних вимог щодо кожного з них ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ), жодним чином не обґрунтовано в чому саме полягає порушення її (позивачки) прав з боку кожного з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Також, в порушення вимог п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка ОСОБА_1 понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом даної цивільної справи.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (11 350 гривень).
Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.).
З позовної заяви вбачається, що така має немайновий характер, оскільки сторона позивача просить:
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.12.2020р. на ім'я ОСОБА_3 , зареєстроване в реєстрі за №2760;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 18.12.2020р. на ім'я ОСОБА_3 , зареєстроване в реєстрі за №2751;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.03.2021р. на ім'я ОСОБА_1 , зареєстроване в реєстрі за №695;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.03.2021р. на ім'я ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстрі за №680.
Отже, позивачка ОСОБА_1 заявила чотири вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи наведене, за заявлені позовні вимоги належить сплатити судовий збір в сумі 3632 грн. (908 грн.х4).
Однак, до даної позовної заяви додано клопотання про звільнення або відстрочення позивачки ОСОБА_1 від сплати судового збору з покликанням на ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», зокрема на умову, передбачену п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, що передбачені частиною першою цієї статті, в тому числі за такої умови як «розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік». Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Однак, позивачка ОСОБА_1 , покликаючись на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, на підтвердження даних доводів подала довідку, сформовану 21.05.2021р. Відділом обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, з якої слідує, що розмір її пенсії з травня 2020р. по квітень 2021р. становив 47 086,97грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що для вирішення питання про відстрочення чи звільнення позивачки ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI необхідно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір її доходів за попередній календарний рік, яка би підтверджувала, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Аналогічна позиція викладена в Постанові ВП ВС від 11.11.2020р. у справі № 9901/77/20.
Відтак, з наданих позивачкою ОСОБА_1 доказів на підтвердження свого доходу неможливо встановити розмір її доходу за попередній календарний рік та у зв'язку з цим неможливо визначити чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивачки за вказаний рік.
Таким чином, для вирішення клопотання позивачки ОСОБА_1 про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору їй необхідно надати належні докази (з органів Державної податкової служби України), які підтверджують її дохід за 2020 рік з 1 по 4 квартали (з січня по грудень 2020 року) включно.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам?членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практика Європейського суду з прав людини (зокрема рішення від 19.06.2001 року «Креуз проти Польщі») не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Згідно ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Таким чином, позивачці ОСОБА_1 слід виправити зазначені недоліки позовної заяви.
Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити позивачці ОСОБА_1 терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання свідоцтв недійсними - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху та роз'яснити, що у випадку виконання нею у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше така вважається неподаною та повертається позивачу з усіма доданими документами.
Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.В. Кічак