Справа № 438/1346/21
Провадження № 2/438/372/2021
про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2021 року Бориславський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Слиша А.Т.
за участю секретаря судового засідання Наминік О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориславі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до санаторію «Нафтуся Прикарпаття» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні,
за участю представника позивача - Романів І.Б.,
ухвалою судді від 06 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 06 жовтня 2021 року.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги: про стягнення заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з січня 2020 року по 01 червня 2021 року в сумі 110 000 грн, та про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Згідно з ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України допозовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відтак, позивач є звільнений від сплати судового збору за подання позову в частині стягнення заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Однак, заявлена позивачем позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахункуне входить до структури заробітної плати.
Позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору за подання позову в частині стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку. Жодних документів, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону, позивачем також не надано.
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою належить сплатити судовий збір у розмірі одного відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 908 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу потрібно зазначити підстави звільнення його від сплати судового збору та долучити документи, які підтверджують підстави такого звільнення, або надати докази сплати судового збору (оригінали) на суму 908 грн, що відповідає поданню до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру.
Оскільки під час судового розгляду виявлено, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, то суд вважає за необхідне залишити позов без руху та надати позивачу строк (п'ять днів з дня вручення позивачу ухвали) для усунення недоліків.
При цьому суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суду з прав людини в своєму рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02, пункт 27) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до санаторію «Нафтуся Прикарпаття» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, - залишити без руху, надавши позивачу строк у п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Т.Слиш