Справа №521/8269/21
Пр. № 2/521/3723/21
29 вересня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.
при секретарі - Ткач А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22 грудня 1999 року , яке було зареєстровано в МБТІ №484 стр.14 кн.266 пр.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є він, рідний син померлої та його батько ОСОБА_2 , чоловік померлої. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає При житті ОСОБА_3 заповіт не складала.
Позивач зазначав, що після смерті матері, він прийняв спадщину, оскільки на час її смерті постійно проживав разом з нею, в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала їм на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22 грудня 1999 року.
Вказував, що при зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, державним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса 28 травня 2021 року було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на вище викладені обставини, позивач просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 13 липня 2021 року по справі відкрите провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 37).
Ухвалою суду від 27 липня 2021 року було витребувано з Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 (а.с.47-48).
Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року за заявою представника позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частини встановлення факту проживання однією сім'єю були залишені без розгляду (а.с. 61-62).
Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року підготовче провадження по справі було закрите та справа була призначена до розгляду (а.с. 63-64).
Позивач та його представник, діюча за ордером від 04 червня 2021 року у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву згідно якої позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутність (а.с. 27).
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву згідно якої просив суд розгляд справи провести у його відсутність, що підтверджується відповідною заявою (а.с. 40).
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд, зі згоди позивача, вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 84 книги шостої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, зареєстрованим 13 вересня 1980 року Іллічівським ЗАГС м. Одеси, актовий запис № 729 (а.с.10).
Встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належала на праві спільної часткової власності в рівних частках квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 22 грудня 1999 року (а.с.14).
20 січня 2000 року право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстровано в МБТІ за №484 стр.14 кн. 266 пр. (а.с. 15)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.12).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй частину квартири АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач, рідний син померлої та його батько ОСОБА_2 , чоловік померлої. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. При житті ОСОБА_3 заповіт не складала.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі постійно проживали разом з померлою ОСОБА_3 , яка була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала їм на праві власності.
Встановлено, що сторони по справі хоча і постійно проживали разом з померлою ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 , але не були в ній зареєстровані.
Факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 підтверджується актом обстеження домоволодіння/квартири АДРЕСА_2 від 07 червня 2021 року (а.с.21).
Встановлено, що позивач з 26 квітня 2021 року по 07 травня 2021 року перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом остеохондроз, попереково-крижового відділу хребта, що підтверджується довідкою лікаря від 26 квітня 2021 року (а.с. 20).
При зверненні 28 червня 2021 року до державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса, позивачу було повідомлено що він пропустив строк на прийняття спадщини та видана постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.19).
З постанови Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса від 28 червня 2021 року вбачається, що спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 була заведена 19 травня 2021 року за заявою позивача від 19 травня 2021 року, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.19, 81 звор.)
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Позивач, як рідний син ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є спадкоємцем за законом, має право на спадщину, тому має право на звернення до суду з зазначеними вимогами.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Зі змісту п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини. При цьому необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкодавця на вчинення цих дій.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що строк для прийняття спадщини позивач пропустив з поважної причини, оскільки хворів, знаходився на амбулаторному лікуванні після смерті матері.
Відповідно до висновку ВС. Визначеному у постанові від 23 листопада 2020 року по справі N 315/714/19 гостре раптове захворювання позивача, яке сталося за декілька днів до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, унеможливило його своєчасне звернення до приватного нотаріуса.
Вказані обставини свідчать про існування для позивача об'єктивних труднощів для своєчасного звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .
Крім того, суд враховує, що відповідач не заперечував проти задоволення позову, а тому у відповідності до ч.1 ст. 81ЦПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню.
Стаття 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
З огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір по справі складає 908,00 грн., які повністю сплачено позивачем при зверненні до суду (а.с. 1).
Керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1261, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 264, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 жовтня 2021 року.
Суддя: О.М. Сегеда