Справа № 489/3620/21
Номер провадження 1-кп/489/730/21
Іменем України
07 жовтня 2021 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України
встановив
На розгляді Ленінського районного суду м. Миколаєва перебувають матеріали вищевказаного кримінального провадження.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.08.2021 строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 09.10.2021.
Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.09.2021 було змінено запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тримання під вартою до 09.10.2021 включно з правом внесення застави в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривен.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки ризики не зменшилися.
Захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, при цьому наголосив на відсутності ризиків, на які посилається прокурор, вказав про наявність постійного місця проживання, де він зареєстрований та співвласником якого він є тому просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений підтримали клопотання захисника ОСОБА_4 .
Прокурор заперечував проти клопотання про зміну запобіжного заходу, вказав на наявність ризиків, які не втратили свою актуальність, а саме: можливість переховування від суду. Потерпіла підтримала думку прокурора.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 199 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений за клопотанням прокурора за обставин не зменшення заявлених ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.
Стаття 183 КПК України встановлює, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Кожного разу розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою суд повинен перевіряти ступінь обґрунтованості підозри відповідно до доказів досліджених судом, актуальність ризиків та можливість чи неможливість запобігання ризикам шляхом застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням особи під вартою.
Досліджені судом докази вказують на істотні протиріччя показів свідка ОСОБА_7 , який в момент ДТП також перебував у автомобілі, іншим доказам, в т.ч. відеозаписам. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , який є поліцейським, повідомив, що один з очевидців надав йому відеореєстратор, який викинув ОСОБА_9 і вказав, що ОСОБА_9 робив вигляд, що телефонує людині, яка ніби то керувала транспортним засобом. В ході допиту ОСОБА_9 було встановлено, що ричаг коробки передач його автомобіля блокується імобілайзером, брелок якого він носить з ключем від автомобіля і для розблокування ричага коробки передач цей брелок необхідно піднести на відстань 5-10 см до певного місця в автомобілі. А свідок ОСОБА_8 вказав, що ключі від автомобіля видав саме ОСОБА_9 .
Після допиту основної частини свідків ризик незаконного впливу на свідків відпав, тому актуальним залишився лише ризик переховування від суду.
Захисником надано доказ того, що на виконання ухвали слідчого судді від 19.03.2021 ОСОБА_10 здав паспорт для виїзду за кордон.
В матеріалах справи є копія свідоцтва про право власності на житло від 24.01.1996 та копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з яких вбачається, що ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 "Корнійчук проти України" презумпція завжди діє на користь звільнення.
Суд, вирішуючи питання доцільності зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , враховуючи положення ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оцінивши вищевказані обставини в їх сукупності, враховуючи фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, тривалість його перебування під вартою, наявність у нього постійного місця проживання, вважає за можливе змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший, альтернативний запобіжний захід цілодобовий домашній арешт.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор у своєму клопотанні, можливе не лише за умови тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою. Достатнім для досягнення вказаної мети буде застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту з носінням засобу контролю.
Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, поклавши на обвинуваченого обов'язок не залишати місце постійного проживання цілодобово, та обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Такий запобіжний захід суд вважає достатнім для забезпечення виконання обов'язків обвинуваченим та його належної процесуальної поведінки.
Керуючись ст. 22, 93, 177, 183, 199, 201, 331 КПК України, суд,
постановив
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання захисника задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, зобов'язавши обвинуваченого ОСОБА_6 знаходитись цілодобово за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначити до 05.12.2021 включно.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 :
- прибувати до суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати (а у випадку здачі раніше не отримувати) на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Виконання ухвали в частині контролю домашнього арешту доручити Миколаївському РУП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1