22.09.2021 Єдиний унікальний № 371/1186/20
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/1186/20
Провадження № 2/371/259/21
22 вересня 2021 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Поліщука А.С.,
при секретарі Овчаренко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
До Миронівського районного суду Київської області з вищевказаним позовом звернувся позивач ОСОБА_1 та просив ухвалити судове рішення яким визнати виконавчий напис № 34819 від 08 вересня 2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21463,15 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовував тими обставинами, що 25 листопада 2020 року на адресу місця проживання ОСОБА_1 надійшла копія постанови від 20 листопада 2020 року, прийнятої приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження №63677033.
З постанови вбачається, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 34819 від 08 вересня 2020 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21463,15 грн.
Позивач вважає, що під час вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом Горай О.С. не дотримано вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № №296/5 від 22 лютого 2012 року, постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», оскільки оспорюваний виконавчий напис вчинений на договорі, який не був нотаріально посвідчений при його укладенні, сума заборгованості не є безспірною. Позивач, як боржник, не отримував будь-яких письмових повідомлень про відступлення права вимоги з визначенням розміру грошової вимоги відповідно до вимог ст. 1082 ЦК України, напис визначений поза межами встановленого законодавством трирічного строку.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від позивача надійшли письмові пояснення в яких вона просить справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним, причини неявки суду не відомі.
Треті особи в судове засідання не з'явилися про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. надійшли копії документів виконавчого провадження.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Таким чином, суд під час розгляду цивільної справи повинен захищати порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 25 листопада 2020 року на адресу місця проживання ОСОБА_1 надійшла копія постанови від 20 листопада 2020 року, прийнята приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження № 63677033.
З постанови вбачається, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 34819 від 08 вересня 2020 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21463,15 грн.
Згідно із змістом оспорюваного виконавчого напису, приватним нотаріусом Житомирського МНО Горай О.С. було стягнуто з позивача ОСОБА_1 , якого зазначено боржником за кредитним договором 003-28174-290813 від 29 серпня 2013 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2/К від 19 грудня 2016 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ПРІМОКОЛЕКТ - КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-Ка від 11 серпня 2020 року є ТОВ «ФК'АЛАНД» заборгованості за кредитним Договором 003-28174-290813 від 29 серпня 2013 року.
Стягнення заборгованості проведено за період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року у сумі 20963,15 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 12563,15 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 8400,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату в розмірі 500,00 грн. Загальна сума, що зазначена до стягнення в оспорюваному виконавчому написі - 21463,15 грн.
Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.
За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
За загальним правилом ст. ст. 15,16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Із матеріалів справи не вбачається на підставі яких первинних документів приватний нотаріус вчинив виконавчий напис.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому заборгованість боржника повинна бути саме безспірною.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перревірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (Постанова ВП Верховного Суду від 27 березня 2019 року справа № 137/1666/16-ц, постанова Верховного Суду від 22 травня 2020 року справа № 674/918/17).
Як визначила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, комісії припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, і з огляду на вказані висновки, сума заборгованості за виконавчим написом не є безспірною.
Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» є правонаступником ПАТ «Дельта Банк», а також яку саме суму заборгованості ОСОБА_1 вони отримали.
Крім того як вбачається з підпункту 2.4. строк ліміту Кредитної лінії: 364 календарні дні, кредитного договору зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу №003-28174-290813 від 29 серпня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , кредитний договір укладено строком на 364 календарні дні, строк кредитування закінчився 29 серпня 2014 (а.с. 24).
Тобто днем виникнення права вимоги є 29 серпня 2014 року, при цьому трирічний строк, передбачений ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктом 3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису, закінчився 29 серпня 2017 року.
Як вбачається із оскаржуваного виконавчого напису, він вчинений нотаріусом 08 вересня 2020 року, тобто поза межами трирічного строку, на протязі якого нотаріус може вчинити такий напис.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність безспірної заборгованості між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст. ст. 34, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 18 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 4, 10-13, 76- 81, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
1.Позов задовольнити.
2.Визнати виконавчий напис № 34819 від 08 вересня 2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21463,15 грн. таким, що не підлягає виконанню.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Саксаганського, 14, оф. 301, 01033, ідентифікаційний код 42642578) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1261,20 грн. (одну тисячу двісті шістдесят одну гривню двадцять копійок).
4.На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Суддя підпис А.С. Поліщук
Суддя А.С. Поліщук