Справа № 359/8805/21
Провадження № 3/359/4178/2021
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
16 вересня 2021 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участі особи, яка притягається до відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Іванків Бориспільського району Київської області, громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 430001 від 2 вересня 2021 року вбачається, що 2 вересня 2021 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого сина ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме дії психологічного характеру: виражалася в його адресу нецензурною лайкою, та фізичного характеру: вдарила палицею по руках, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю, чим вчинила дії, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнала та пояснила, що не вчиняла домашнє насильство стосовно свого сина ОСОБА_2 . Так, 02.09.2021 року її син, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поводячи себе агресивно, влаштував із нею сварку, в ході якої виражався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, хотів її вдарити. У зв'язку з такими діями свого сина, побоюючись за своє життя та здоров'я, вона викликала працівників поліції, які приїхавши, відібрали від неї письмові пояснення та заяву про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, вона жодних протиправних дій не вчиняла, та навпаки в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що саме її син вчинив по відношенню до неї домашнє насильство психологічного характеру. Враховуючи вищевикладене особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просила суд дану справу відносно неї закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки домашнє насильство вчинено по відношенню до неї..
Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення та приєднані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення основним доказом про вчинення особою адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, та містити всі перелічені в даній статті відомості, які необхідні для вирішення справи, а без їх наведення він належної сили не має.
У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу зазначається, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 430001 від 2 вересня 2021 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з підстав вчинення останнім насильства в сім'ї.
Так, структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, суб'єкт правопорушення і суб'єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративним правопорушенням, є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Таким чином, головною умовою виникнення відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидії домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Виходячи з наведеного формулювання ознак домашнього насильства, обов'язковими ознаками цього правопорушення є, по-перше, вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, а по-друге, наявність наслідку таких дій: можливість завдання чи завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В той же час, як вбачається зі змісту протоколу серії ВАБ № 430001 від 2 вересня 2021 року, ОСОБА_1 інкримінують вчинення насильства в сім'ї, а не вчинення домашнього насильства, як зазначено у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також у порушення вказаних вимог, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано потерпілу від даного правопорушення (її прізвища, ім'я та по-батькові, адресу тощо), не дивлячись на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення є спеціальна графа "потерпілий". При цьому у вказаній графі зазначено, що потерпілий відсутній. Хоча згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, наявність потерпілого є обов'язково складовою вказаних правопорушень. При цьому, згідно обставин події правопорушення, які викладено у протоколі, насильство було вчинено відносно ОСОБА_2 , однак будь-які відомості про потерпілого у протоколі відсутні, а навпаки вказано, що потерпілий відсутній, що є неприпустимим.
Отже, ці обставини в сукупності свідчать про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 430001 від 2 вересня 2021 року, не викладена суть правопорушення, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та не зазначено відомості про потерпілу особу, що є грубим порушення вищезазначених вимог законодавства.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 430001 від 2 вересня 2021 року, складений працівником поліції без з'ясовані та встановлення всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та з порушенням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення, що складений з порушенням вищезазначених вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим він не може бути належним, допустимим та достатнім доказом вини.
При цьому, із аналізу вищевказаних норм також слідує, що під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Детально дослідивши матеріали адміністративної справи слідує, що фактично вони складаються з письмових пояснень ОСОБА_1 та копії протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_1 від 02.09.2021 року.
Разом з тим, із письмових пояснень ОСОБА_1 від 02 вересня 2021 року вбачається, що 02.09.2021 року близько 17:00 год. її син ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив із нею сварку, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, чіплявся до неї та погрожував фізичною розправою.
Із даних, що зафіксовані у копії витягу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України за № 77856172 від 02.09.2021 року щодо надходження на спеціальну лінію 102 виклику, вбачається, що о 17:18 год. надійшло повідомлення сам від ОСОБА_1 про те, що в АДРЕСА_1 , іі син ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство, поводить себе агресивно по відношенню до неї, зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі № Інфоримаційний портал НП України" (журналі єдиного обліку) Бориспільського РУП за № 24653.
Також, із протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 02.09.2021 року видно, що 2 вересня 2021 року саме від ОСОБА_1 було прийнято усну заяву про те, що її син ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство по відношенню до неї.
Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи порушення ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, про які вказано в протоколі.
Також будь-яких об'єктивних доказів, в тому числі пояснень ОСОБА_2 відібраних у нього в якості потерпілого, свідків, відеофіксацію тощо, які б давали можливість встановити вину ОСОБА_1 та довести об'єктивну сторону правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, матеріали справи не містять.
При цьому, наявні в матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_2 , суддя оцінює критично та не приймає до уваги, в наданих письмових поясненнях ОСОБА_2 не вказано процесуальний статус цієї осіб, в якої було відібрано ці пояснення.
У ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що матеріали справи складені по відношенню до ОСОБА_1 , щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства по відношенню до сина ОСОБА_2 не містять доказів вчинення такого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 не охоплюються диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП і не становлять складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею, оскільки встановленим є лише факт виникнення конфліктної ситуації між матір'ю та сином.
В той же час, суд приймає до уваги пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , надані в ході судового розгляду та письмові пояснення, що містяться в матеріали справи, щодо вчинення протиправних дій по відношенню до неї з боку її сина ОСОБА_2 , оскільки вказані факти підтверджуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП по відношенню до свого сина ОСОБА_2 . Тому протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 430001 від 2 вересня 2021 року, складений щодо ОСОБА_1 не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З урахуванням наведених норм права, враховуючи встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, суддя приходить до висновку про те, що пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у сукупності з іншими дослідженими при розгляді справи доказами спростовують ті обставини, які зазначені у складеному стосовно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення. Такі пояснення в своїй сукупності свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 173-2 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, приходжу до переконливого висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 2 вересня 2021 року домашнього насильства відносно свого сина не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, як не доведено і наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк