Справа № 276/1680/19
Провадження по справі№ 1-кп/276/38/21
06 жовтня 2021 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження №12019060140000315 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Топорище Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працює, раніше судимого: вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покаранняз іспитовим строком 1 рік; вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі; вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покаранняз іспитовим строком 1 рік, вироком Бердичівського міськрайонного суду від 18.04.2012 до покарання у виді 5 років 2 місяці позбавлення волі; вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 27.11.2018, з урахуванням вироку Житомирського апеляційного суду від 13.02.2019 року, до 8 років 16 днів позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, із звільненням його з-під варти, у зв'язку з відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,
Повторно, 26.08.2019 року близько 01 год. 00 хв. у ОСОБА_4 , який перебував по АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з хати-пустки за адресою АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, у вказаний день та час ОСОБА_4 переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони не будуть поміченими з боку власника та інших осіб, перелізши через паркан, незаконно проник на територію домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 перебуваючи на території вказаного домоволодіння за допомогою сили рук витягнув дерев'яну рамку вікна, після чого проник до хати-пустки. В подальшому всередині хати-пустки ОСОБА_4 побачив велосипед марки «Україна» з рамою чорного кольору, вартістю 691 грн 00 коп., та за допомогою сили рук викотив вказаний велосипед за межі домоволодіння АДРЕСА_1 .
В послідуючому ОСОБА_4 сів на вказаний велосипед та вирушив на ньому до свого місця проживання, що по АДРЕСА_1 .
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, а саме: зберігав за місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту виявлення та вилучення вказаного майна працівниками поліції.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 691 гривень 00 копійок.
Повторно, 31.08.2019 року близько 23 год. 00 хв. у ОСОБА_4 , який перебував по АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з хати-пустки за адресою АДРЕСА_1 належного ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, у вказаний день та час ОСОБА_4 , переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони не будуть поміченими з боку власника та інших осіб, перелізши через паркан, незаконно проник на територію домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 , перебуваючи на території вказаного домоволодіння за допомогою сили рук витягнув дерев'яну рамку вікна, після чого проник до хати-пустки. В подальшому всередині хати-пустки ОСОБА_4 побачив дві велосипедні рами від велосипедів марки «Україна», загальною вартістю 552 грн 00 коп., та за допомогою сили рук виніс вказане майно за межі домоволодіння АДРЕСА_1 .
В послідуючому ОСОБА_4 вказані велосипедні рами за допомогою сили рук переніс до свого місця проживання, що по АДРЕСА_1 .
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, а саме: зберігав за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , до моменту виявлення та вилучення вказаного майна працівниками поліції.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 552 грн. 00 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив, що дійсно вчинив злочини, передбачені ч.3 ст. 185 КК України, в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органом досудового розслідування. Повідомив, що дійсно викрав у потерпілої ОСОБА_5 велосипед марки «Україна» з рамою чорного кольору та дві велосипедні рами з приміщення сараю, що їй належить. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України. В судовому засіданні щиро покаявся, запевнив суд, що більше не буде вчиняти кримінально карані діяння, просив суворо не карати.
Потерпіла в судовому засіданні також підтвердила обставини, зазначені в обвинувальному акті, вказала, що обвинувачений ОСОБА_4 дійсно у неї викрав майно, однак, з приводу призначення покарання просила його не карати, оскільки примирились з обвинуваченим, пробачила його, жодних претензій матеріального та морального характеру до нього не має.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, учасники судового процесу проти цього не заперечили. Також, в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що обвинувачений, потерпіла та прокурор правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а тому суд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням документів, які характеризують особу ОСОБА_4 .
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину встановленою та доведеною, і його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчиненій повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Згідно із ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч 3 ст. 185 КК України є тяжким злочином проти власності.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, відсутні.
Суд також враховує особу обвинуваченого, який вчинив корисливий тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, однак повністю відбув покарання, що підтверджується вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 27.11.2018, вироком Житомирського апеляційного суду від 13.02.2019 року та довідкою про судомості, за місцем проживання характеризується негативно, водночас обвинувачений повідомив, що влаштовується на роботу, проживає з дружиною в цивільному шлюбі та має неповнолітню дитину на утриманні, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, щиро розкаявся, критично ставиться до вчиненого ним діяння, шкода потерпілій ним відшкодована в повному обсязі, претензій остання до нього не має, потерпіла просить суд не карати обвинуваченого.
Згідно з досудовою доповіддю, наданою Хорошівським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, орган пробації дійшов висновку про середній ризик небезпеки для суспільства та високий ризик вчинення повторного правопорушення, водночас вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Враховуючи наведені вище обставини, а також обставину, яка пом'якшує покарання, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. 75 КК України та звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Клопотання про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не заявлено, тому у суду відсутні підстави для його застосування.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України, ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: велосипед марки «Україна» з рамою сірого кольору та дві металеві рами від велосипедів чорного кольору - залишити власнику ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько - Волинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1