06 жовтня 2021 року м. Київ
Справа № 2-2875/11
Провадження: № 22-ц/824/12092/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Пікуль А.А., Левенця Б.Б.
секретар Івасенко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року, постановлену під головуванням судді Борця Є.О.,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» про заміну стягувача у виконавчому документі,
у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У червні 2021 року ТОВ «Файненс компані» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником, яку мотивував тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором в рахунок задоволення грошових вимог ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 за кредитним договором в сумі 3 979 648,54 доларів США.
29 квітня 2013 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Сведбанк» найменування банку було змінено на ПАТ «Омега Банк».
07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Файненс Компані» укладено нотаріально посвідчений договір відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Омега Банк» відступив ТОВ «Файненс Компані» право грошової вимоги за кредитним договором № 781-Ф від 02.02.2007 року, укладеним між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» (після зміни назви ПАТ «Омега Банк») та ОСОБА_2 , та іпотечним договором № 781-Ф/ІП-2 від 02.02.2007 року, укладеним між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» та ОСОБА_1 . Внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора і до ТОВ «Файненс Компані» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 та його майнового поручителя ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2012 року не виконане, а до заявника перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, просив замінити стягувача у виконавчому листі №2-2875/2011, виданому Бориспільським міськрайонним судом на виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2012 року з ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника ТОВ «Файненс Компані».
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну стягувача у виконавчому документі задоволено.
Замінено ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Файненс Компані» у виконавчому листі №2-2875/2011, виданому Бориспільським міськрайонним судом, про звернення стягнення на земельні ділянки площею 1,92 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0784, площею 0,12 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0744 та площею 3,36 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0782 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району, шляхом реалізації цих об'єктів нерухомого майна на прилюдних торгах в рахунок погашення боргу за кредитним договором №781-Ф від 2 лютого 2007 року в розмірі 3 979 648,54 доларів США та 141 373,54 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну сторони виконавчого провадження.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк'та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу прав вимоги. В подальшому, ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу прав вимоги від 04 липня 2015 року. Рішенням Господарського суду м.Києва від 04 вересня 2018 року у справі № 910/10364/16, залишеним в цій частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року,визнано недійсними договори купівлі-продажу прав вимоги, укладені 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та 04 липня 2015 року між ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» і ТОВ «КзУА «Скай Кепітал Менеджмент». На момент укладення 07.03.2019 року договору між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» рішення у справі № 910/10364/16 не вступило в законну, а тому у ПАТ «Омега Банк» не було права укладати договір. На сьогодні недійсність вказаного правочину переглядається Господарським судом м. Києва у справі № 910/3945/21. Також вважала передчасним звернення заявника до боржника з огляду на відсутність оригіналів документів, які б підтверджували право вимоги. Окрім того, вказала, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 359/1211/13 за позовом ПАТ «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк») до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2013 року позов ПАТ «Омега Банк» задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 781-Ф від 02 лютого 2007 року, укладеним між ЗА «Сведбанк Інвест» (правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк») та ОСОБА_2 , в сумі 3 979 648,54 доларів США та 141 373 грн. 54 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором 781-Ф/ІП від 02.02.2007 року, а саме: земельні ділянки, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки. Наявність вказаного судового рішення є підставою для закриття провадження у даній справі.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 13 серпня 2021 відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У відзиві на апеляційну скаргу Демченко О.В. в інтересах ТОВ «Файненс Компані» заперечував проти апеляційної скарги у зв'язку з законністю та обґрунтованістю оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Вказував, що у справі 910/10364/16 суди усіх інстанцій погодились із тим, що оспорюваний договір від 31 грудня 2014 року є нікчемним. Також вказав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором, а тому посилання скаржник на відсутність у заявника оригіналів документів є безпідставними. Просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні адвокат Ярошенко Р.В. в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просив її задовольнити.
Адвокат Четвертак К.С. в інтересах ТОВ ТОВ «Файненс Компані» заперечував проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи бувповідомлений належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за йоговідсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вислухавши пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як убачається із матеріалів справи, рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 20 лютого 2012 року було звернуто стягнення на земельні ділянки площею 1,92 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0784, площею 0,12 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0744 та площею 3,36 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0782 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району, шляхом реалізації цих об'єктів нерухомого майна на прилюдних торгах в рахунок погашення боргу за кредитним договором №781-Ф від 2 лютого 2007 року в розмірі 3 979 648,54 доларів США та 141373,54 грн (а.с. 21-24, 53-57).
На підставі цього судового рішення, що набрало законної сили, Бориспільський міськрайонний суд видав ПАТ «Сведбанк» виконавчий лист №2-2875/11.
Зі змісту витягу зі статуту ПАТ «Омега Банк» вбачається, що ПАТ «Омега Банк» є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Сведбанк» (а.с.32-33).
07 березня 2019 року ПАТ «Омега Банк» уклав з ТОВ «Файненс Компані» договір про відступлення прав вимоги №1, за яким ПАТ «Омега Банк» зобов'язався відступити право вимоги до ОСОБА_5 за договором іпотеки №781-Ф/ІП-2 від 2 лютого 2007 року, а ТОВ «Файненс Компані» зобов'язалось сплатити грошові кошти в розмірі 4 795 793,97 грн. Ця обставина підтверджується п.58 додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги №1 від 7 березня 2019 року.
З копії платіжного доручення вбачається, що ТОВ «Файненс Компані» сплатило ПАТ «Омега Банк» грошові кошти в розмірі 4 795 793,97 грн (а.с.11-12, 19, 20а).
Оскільки ТОВ «Файненс Компані» набуло право вимоги за вказаним кредитним зобов'язанням, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви про заміну стягувача.
Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ст. 55 ЦПК України , у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Також, слід зазначити що, вищенаведені положення кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Результат аналізу цих норм, зокрема п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20) та у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 року у справі № 0910/2-103/2011 (провадження № 61-13311св20).
Окрім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17, від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що районним судом не було досліджено той факт, що постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24 липня 2019 року скасовані рішення Господарського суду м. Києві від 04 вересня 2018 року та постанова Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року в частині задоволення позову щодо визнання недійним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, який укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову та розглядаючи заяву про заміну сторони районний суд мав би встановити достатність поданих заявником матеріалів на підтвердження правонаступництва, зокрема, договорів та перевірити їх на предмет нікчемності, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.
По-перше, вказані доводи не підкріплені документально. При перевірці в Єдиному державному реєстрі судових рішень за наявним посиланням на єдиний унікальний номер справи, у якій прийняті відповідні рішення, а саме - 910/10364/16, апеляційним судом встановлено, що сторона боржника, діючи на власний розсуд та у своїх інтересах, вдається до перекручування обставин, адже, як убачається зі змісту судових рішень у зазначеній справі, суди усіх інстанцій погодились із тим, що оспорюваний договір від 31 грудня 2014 року є нікчемним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2018 року, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 липня 2019 року встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року відповідно до пункту 3 частин 3 статті 38 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 912 із змінами та доповненнями, оскільки відповідно до частини 5 статті 216, статті 658 ЦК України, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має право продажу цих активів.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 липня 2019 року у справі № 910/10364/16 рішення Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2018 року і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року скасовано в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» - у цій частині у позові відмовлено; у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» і ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишені в силі.
При цьому, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», є нікчемним в силу положень статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому визнання його недійсним в судовому порядку не є належним способом захисту, оскільки в судовому порядку підлягають визнанню недійсними лише оспорювані правочини, що відповідає положенням частини 2 статті 215 ЦК України.
Тобто, договір про відступлення прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк», як продавцем, та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» є нікчемним, а договір від 04 липня 2015 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», як продавцем, та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», є недійсним, отже, є такими, що не створили жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
У справі № 911/3572/20, на яку також посилається скаржник, Північний апеляційний господарський дійшов висновку про те, що після порушення провадження у справі № 910/10364/16 відповідачами у справі (ТОВ «Фінансова компанія «Локо», ТОВ «Альта-Град», ТОВ «Блант Девелопмент»,ТОВ «Глобал Диелз Лімітед»,ТОВ «Системабуд», ТОВ «Гермес», ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», ТОВ «Баррен», ТОВ «Компанії з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент») було вчинено ряд дій щодо передачі (відчуження) прав вимоги один одному, реєстрації обмежень у державному реєстрі та вчинених реєстраційних дій щодо земельних ділянок, які були предметом забезпечення за іпотечними договорами. При цьому, судом ураховано, що предметом розгляду справи № 910/10364/16 була правомірність відчуження прав вимоги саме за договором купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, який укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та наступного правочину, що безпосередньо впливало на можливість подальшого відчуження таких прав ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та особами, яким таке право було відчужено останнім. Посилання скаржників на те, що ані ТОВ «Альта-Град», ані ТОВ «ФК «Локо» не були учасниками справи № 910/10364/16 відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані. Обставини, що указані товариства не приймали участь у справі № 910/10364/16 не може ставити під сумнів законність судових рішень та не змінює встановлених у вказаній справі обставин у відповідності до ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України.
По-друге, при зверненні до суду із заявою про заміну сторони директором ТОВ «Файненс Компані», Демченком О.В. , до заяви було додано копію договору № 1 про відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 року та додатків до нього (а.с. 11-20а).
Наявність чинного договору про відступлення права вимоги свідчить про перехід права вимоги від ПАТ «Омега Банк» до ТОВ «Файненс Компані». Доказів щодо нікчемності та/або недійсності вказаного договору матеріали справи не містять.
Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18 та від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17.
А відтак доводи скаржника про відсутність у заявника оригіналів документів, які б підтверджували право вимоги, не приймаються колегією суддів до уваги.
Не можуть бути підставою для відмови в заміні стягувача у виконавчому документіу даній справі посилання скаржника на звернення стягнення у іншій справі № 359/1211/13, оскільки заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв'язку з його виконанням, про що наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, та постанові Верховного Судув постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, а тому дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Викладені в апеляційній скарзі доводи, є такими що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2021 року.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді А.А. Пікуль
Б.Б. Левенець