05 жовтня 2021 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 760/11898/20
Номер провадження 33/824/3995/2021
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Вербова І. М., за участі:
представника скаржника - Ніконова Г. В.
представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Березіна М. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року (а.с. 166-170) провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо громадянки України ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням митних правил, передбачених ст.472 МК України, закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, 07 липня 2021 року Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу у якій, просила постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 472 МК України, застосувавши до неї стягнення згідно санкції статті.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 05 лютого 2020 року до митного посту «Житомир» Київської митниці Держмитслужби агентом з митного оформлення ТОВ «СЕМ КРАФТ» ОСОБА_1 була подана електронна митна декларація типу ЕК 10 АА № UA100530/2020/006719 щодо оформлення вантажу - товару «Підпорки для дерев сосна, діаметр/довжина (допуски +/- 5%)- 50-75мм - 1.80 м - 3,257 м.куб.- 75-100мм - 1.80 м - 21,85 м.куб. Всього: 25,107 м.куб., вес нетто 22 550 кг. Торговельна марка: PDD. Країна виробництва: UA» (код товару в графі 33 згідно УКТ ЗЕД, завлений агентом з митного оформлення - 4421909800).
Відправником даного товару виступало ТОВ «ЛІСОВА ГІЛЬДІЯ», отримувачем - VILSA Ltd («Inderdeli 1A», Siguldas pagasts, Silguldas njvads, LV2151, Latvia).
Згідно рішення про визначення коду товару від 06.02.2020 №КТ-UA100000-2014-2020 товар ідентифіковано як «Підпорки для дерев» являє собою круглі кілки з сосни, загострені на кінцях, обкоровані, мають неоднаковий поперечний переріз по всій довжині, наявна кривизна стовбуру, яку видно неозброєним оком. Діаметр - 50-100 мм, довжина - 1,80 м, всього 25,107 м.куб та визначено код УКТ ЗЕД 4404100000.
Скаржник зазначає, що агентом з митного оформлення ОСОБА_2 не заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар, а саме, його назву та код УКТ ЗЕД, чим порушено митні правила, передбачені ст. 472 МК України.
На думку скаржника, порушення ОСОБА_2 митних правил підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил; актом про проведення огляду вантажного транспортного засобу; рішення про визнання коду товарів; висновком товарознавчої експертизи.
У судовому засіданні представник скаржника - Ніконов Г. В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Березін М. Г. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову, без змін.
Вислухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови, без змін, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно приписів статті 472 МК України, недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Частинами 1, 8 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості (визначні ч. 8 ст. 257 МК України) у, у тому числі у вигляді кодів.
Згідно ч. 6 зазначеної статті, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до частин 4, 5 статті 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Відповідно до частин 1-5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Згідно частини 8 статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції встановлено, що агентом з митного оформлення ТОВ «СЕМ КРАФТ» ОСОБА_1 , яка не є спеціалістом в галузі лісопродукції, на підставі документів: контракту № 1 від 21 червня 2019 року; рахунку-фактури № 27 від 20 лютого 2020 року; акту завантаження № 27 від 05 лютого 2020 року; фотографій вантажу, а також з урахуванням попереднього досвіду направлення аналогічного товару, було визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД, що мав переміщуватися через митний кордон України, а саме - 4421909800.
05 лютого 2020 року агентом з митного оформлення ТОВ «СЕМ КРАФТ» ОСОБА_1 до митного посту «Житомир» Київської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію типу ЕК 10 АА № UA100530/2020/006719 щодо оформлення вантажу, зазначивши код товару згідно з УКТ ЗЕД - 4421909800; назву товару: «Підпорки для дерев сосна, діаметр/довжина (допуски +/- 5%)- 50-75мм - 1.80 м - 3,257 м.куб.- 75-100мм - 1.80 м - 21,85 м.куб. Всього: 25,107 м.куб.».
06 лютого 2020 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування № 3 (у м. Житомир) управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Київської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил № 0211/10000/20 відносно агента з митного оформлення ТОВ «СЕМ КРАФТ» ОСОБА_1 . Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що його було складено у зв'язку з незаявленням ОСОБА_1 за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар, а саме його назву та код УКТ ЗЕД. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України.
Згідно ч. 6 ст. 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Як вбачається з висновку № В-1378 від 04 липня 2019 року складеного на замовлення ТОВ «Лісова гільдія» та висновку № В-646 від 07 квітня 2020 року складеному на замовлення ОСОБА_1 , код товару зазначеного у митній декларації згідно з УКТ ЗЕД є - 4421909800.
Із висновку експертів за результатами проведення комісійної судової товарознавчої експертизи у адміністративній справі № 760/11898/20 від 24 грудня 2020 року № 23580/20-53 вбачається, що кодом УКТ ЗЕД товару, зазначеного у митній декларації є код 4404100000.
Вказана обставина, виходячи з положень частини 6 статті 69 МК України свідчить про те, що класифікація заявленого до митного оформлення товару була складним випадком.
Відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було подано недостовірні документи та/або інформацію про товар, чи не надано всю наявна у неї інформацію, необхідну для прийняття відповідного рішення.
Крім того, відповідальність за статтею 472 МК України настає у випадку недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Так, об'єктивна сторона порушення митних правил, передбаченого статтею 472 МК України, полягає у незаявленні за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість, тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України, передбачає наявність в діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі прямого умислу.
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за статті 472 МК України є наявність в діях правопорушника вини.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2019-2020 років ОСОБА_1 неодноразово здійснювала митне декларування аналогічних товарів, зазначаючи код товару згідно з УКТ ЗЕД - 4421909800, який перетинав кордон України.
З вказаного вбачається, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел щодо визначення та зазначення у поданій нею декларації неточних та недостовірних відомостей.
Згідно положень частини 1 статті 268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), митний орган застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Отже, положення статті 268 Митного кодексу України передбачає звільнення від адміністративної відповідальності при виконанні трьох умов, зокрема, це недостовірні дані зазначені в митній декларації внаслідок помилки; така помилка не призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; такі помилки не допускаються систематично.
Разом з тим, доказів того, що ОСОБА_1 систематично допускає у митних деклараціях, які нею подаються, помилки, доказів на підтвердження того, що допущені у митній декларації помилки призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, або ж до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції, розглянувши справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 472 МК України.
Доводи апеляційної скарги про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 472 МК України, не знайшли свого підтвердження у ході перегляду оскаржуваної постанови.
Посилання скаржника на протокол про порушення митних правил, акт про проведення огляду вантажного транспортного засобу, рішення про визнання коду товарів та висновок товарознавчої експертизи, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було подано недостовірні документи та/або інформацію про товар, чи не надано всю наявна у неї інформацію, необхідну для прийняття відповідного рішення, що остання систематично допускає у митних деклараціях, які нею подаються, помилки, що допущена у митній декларації помилка призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, або ж до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Вербова