Київський апеляційний суд
Провадження № 11кп/824/4130/2021 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 367/3997/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України
29 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2021 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , молдаванина, громадянина Республіки Молдови, уродженця м. Кагул Республіки Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України
за участі:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 04 листопада 2021 року включно.
Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань захисників щодо зміни виду запобіжного заходу та зменшення розміру застави.
Як зазначено в судовому рішенні, існує доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_7 з огляду на його обвинувачення у вчиненні тяжкого та особливо тяжких насильницьких злочинів, а також того, що останній є громадянином Республіки Молдова, не має постійного місця проживання в Україні та офіційного працевлаштування, відсутні міцні соціальні зв'язки, а тому такі обставини вказують на наявність ризиків того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_10 зможе уникати суду та впливати у незаконний спосіб на недопитаних в судовому засіданні потерпілих і свідків. З огляду на викладене та обставини кримінального провадження, суд першої інстанції не знайшов підстав для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи ухвалу суду незаконною та необґрунтовано, захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою обрати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Сторона захисту вважає, що ухвала місцевого суду від 06 вересня 2021 року про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу є незаконною, оскільки постановлена всупереч приписам п. 20-5 Перехідних положень КПК України та загальних засад судочинства, тобто рішення ухвалене не уповноваженим складом суду.
Також захисник вказує про порушення прокурором строків та порядку розгляду клопотання, визначених нормами КПК України, оскільки саме клопотання подане до місцевого суду 08 липня 2021 року, а зареєстровано 01 вересня 2021 року.
Крім того, апелянт зазначає про те, що стороною обвинувачення не доведено обґрунтованого продовження існування жодного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на що наявні підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 04 листопада 2021 року включно.
Під час постановлення даного судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що існує доцільність подальшого тримання обвинуваченого під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, не знайшовши при цьому правових підстав для зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
З таким рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, зважаючи на наступне.
Розглядаючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про продовженні строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, судом першої інстанції були враховані конкретні обставини провадження, тяжкість кримінальних правопорушень, які, відповідно до приписів ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів.Не залишились поза увагою суду дані про особу обвинуваченого, який є громадянином Республіки Молдова, не має в Україні постійного чи тимчасового місця проживання, як і офіційного працевлаштування, що утворює ризики залишення ним України.
Крім того, наявні обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене та, крім іншого, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а доводи апеляційної скарги сторони захисту не містять будь-яких переконливих доказів, які б ставили його під сумнів.
Посилання захисника на ту обставину, що ухвала була постановлена незаконним складом суду, що є порушенням норм КПК України та загальних засад судочинства, не грунтується на вимогах законодавства.
Абзацом 1 пункту 20-5 Розділу ХІ Перехідних Положень КПК України визначено, що тимчасово, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (який продовжено до 01 жовтня 2021 року) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлені особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Відповідно до абз. 5 п. 20-5 Розділу ХІ Перехідних Положень цього Кодексу, у разі неможливості у визначений строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2021 року, наданого суду апеляційної інстанції, підставами проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи стало перебування судді ОСОБА_11 у відпустці, у зв'язку з чим, відповідно до розпорядження № 52 від 02 вересня 2021 року, суддею у провадженні визначено суддю - ОСОБА_1 , з огляду на що доводи апеляційної скарги в цій частині є неспрожними.
Що стосується доводів сторони захисту про порушення прокурором строків та порядку розгляду клопотання, визначених нормами КПК України, то і вони спростовуються матеріалами провадження, відповідно до яких клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_12 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою датоване «01 вересня 2021 року», а до місцевого суду подано 02 вересня 2021 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції за № 34644 (а.с.1).
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при вирішенні судом першої інстанції питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою, як і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів не встановила.
Таким чином, рішення суду першої інстанції про необхідність продовження до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене згідно норм кримінального процесуального закону та постановлене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, а доводи та твердження сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на що вважає за необхідне за наслідками апеляційного розгляду прийняти рішення, яким ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2021 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 04 листопада 2021 року включно - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4