Справа № 363/4520/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1858/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
28 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2021 року, якою, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12019110150000927 від 24.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 191 КК України, повернуто прокурору,-
Як вбачається з ухвали суду першої інстанції, до Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт складений у кримінальному провадженні № 12019110150000927 слідчим СВ Вишгородського ВПГУ НП у Київської області та затвердженим прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2021 року обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12019110150000927 від 24.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 191 КК України, повернуто прокурору.
Своє рішення суд мотивував тим, що при складанні обвинувального акту слідчим, прокурором не було дотримано вимог закону, оскільки направлений прокурором обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення. Крім того, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення за своїм змістом не є тотожними поняттями, оскільки формулювання обвинувачення хоча і повинно певною мірою дублювати фактичні обставини кримінального правопорушення, а саме які вказують на подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), форма вини, мотив, мету вчинення кримінального правопорушення, його наслідки та інші обставини, які охоплюються складом конкретного кримінального правопорушення у вчинення якого обвинувачується особа у даному випадку кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.3 ст. 191 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2021 про повернення обвинувального акту прокурору Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області у кримінальному провадженні № 12019110150000927, за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 191 КК України та повернути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 314, 474 КПК України.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що вказана ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також прокурор звертає увагу на те, що зміст формулювання обвинувачення, як складової частини обвинувального акту, яке лише підлягатиме доведенню під час судового розгляду і в аспекті ст. 338 КПК України, не завжди може бути остаточним на момент його надходження до суду та має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого кримінальним кодексом України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків вчинення кримінального правопорушення, форми вини й мотивів. Так у вказаному обвинувальному акті сформульовані фактичні обставини, які прокурор вважав доведеними, правова кваліфікація з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, при формуванні правової кваліфікації цих фактичних обставин вказано, що ОСОБА_7 обвинувачується у їх вчиненні.
Таким чином прокурор вказує, що наведені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 , фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що в свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а саме правову модель злочину, вказівку на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому ОСОБА_7 .
Відтак, на думку прокурора, ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2021 року не відповідає обставинам встановленим в підготовчому судовому засіданні, та є прийнятою в порушення норм кримінального-процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити,
пояснення захисника ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги,
пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який також заперечував проти задоволення апеляційної скарги,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однак, на думку колегії суддів, судом першої інстанції не було дотримано вищевказаних вимог закону при ухваленні рішення про повернення обвинувального акту.
Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України, суд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Згідно положень ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Перелік вимог до обвинувального акту встановлений ст.291 КПК України, є вичерпним, і передбачає те, що обвинувальний акт має містити відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Колегія суддів зазначає, що кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акту прокурору лише у разі його невідповідності ст.291 КПК України.
Як убачається зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110150000927 від 15.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України, то він відповідає вимогам ст.291 КПК України та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону. Зокрема, в ньому зазначено найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора. Обвинувальний акт, складений щодо ОСОБА_7 , містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, яке прокурор вважає встановленим, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення частин статей кримінального закону, а також формулювання обвинувачення. Зазначені, і в обвинувальному акті обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 . Даний обвинувальний акт підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, в ньому зазначено дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акта долучені реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинуваченого та його захисника про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Відтак, зі змісту обвинувального акту №12019110150000927 від 15.10.2019, у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 вбачається, що він містить усі відомості, передбачені ст.291 КПК України, а саме у ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Висновок суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, оскільки не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, та без конкретизованого обвинувачення, на думку колегії суддів є не обґрунтованим, оскільки судом першої інстанції не зазначено, які саме положення ст.291 КПК України порушено в даному обвинувальному акті.
Відповідно до положень ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого, про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, надання оцінки доказам у кримінальному провадженні, оскільки це питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що у ході підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості давати оцінку сформульованому обвинуваченню з точки зору його повноти та обґрунтованості, а також на існування можливості зміни прокурором обсягу обвинувачення у випадку встановлення нових фактичних обставин кримінального провадження у ході судового розгляду (ч.1 ст.338 КПК України).
Відтак, рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору з огляду на відомості, які містяться в матеріалах кримінального провадження, є передчасними і не дають підстав для повернення обвинувального акту.
Таким чином, повертаючи обвинувальний акт, суд вийшов за межі тих питань судового провадження, які вирішуються у підготовчому судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні, а тому колегія суддів вважає, що Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2021 року підлягає скасуванню з направленням матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-317 КПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2021 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12019110150000927 від 24.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 191 КК України, повернуто прокурору - скасувати.
Матеріали кримінального провадження повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-317 КПК України.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4