Провадження № 33/4820/443/21
Справа № 684/2/21 Головуючий в 1-й інстанції Галиш І. Б.
Категорія: ст.130КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.
05 жовтня 2021 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Старосинявського районного суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого монтажником в ЮКС,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
За постановою місцевого суду, 25 грудня 2020 року о 08 год. 45 хв. в смт. Стара Синява, по вул. Грушевського, 5, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, у встановленому законом порядку, водій відмовився, у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 просить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Апелянт стверджує, що зареєстрований і проживає в Харківській області, але тимчасово проживав за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, і про це неодноразово казав поліцейському, який складав протокол. Оскільки в протоколі вказана адреса тимчасового проживання, він не був належно повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про оскаржувану постанову дізнався після закінчення строку на апеляційне оскарження, тому цей строк пропустив з поважних причин.
Крім того, посилається на те, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а лише на місці зупинки транспортного засобу.
Вважає, що поліцейським порушено порядок огляду на стан сп'яніння, тому протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом.
В матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, водія не відсторонили від подальшого керування транспортним засобом, місцевий суд не допитав свідків у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративного справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , копія постанови направлялась місцевим судом на поштову адресу останнього, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення і на рекомендованому відправленні в довідці зазначено, що адресат не проживає, вказаної адреси не існує, тому такі обставини дають підстави вважати, що строк пропущений ОСОБА_1 на апеляційне оскарження з поважних причин.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався.
Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_1 у скоєні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, при викладених у постанові обставинах.
Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 487603 від 25.12.2020 року слідує, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. (а.с.1).
З пояснень свідків ОСОБА_2 (а.с.2) та ОСОБА_3 (а.с.3) слідує, що в їх присутності вказаний водій, у встановленому законом порядку, пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки та в медичному закладі категорично відмовився, про що ними засвідчено власним підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №487603.
Із даних висновку Старосинявської ЦРЛ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.12.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що засвідчив своїм підписом лікар ОСОБА_4 .
В акті КНП «Старосинявська ЦРЛ» медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №30 від 25.12.2020 року зазначено, що поведінка ОСОБА_1 напружена, роздратована, збуджена, настрій нестійкий, дихання прискорене, останній відмовився від проходження тесту. Зі слів хворого, алкоголь вживав 24.12.2020 року близько 21 години в кількості один літр пива.
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, ОСОБА_1 не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що поліцейські його зупинили, оскільки він не скористався ременем безпеки. В процесі спілкування, йому повідомили, що від нього чути запах алкоголю і запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», від якого він відмовився, так як не довіряє даному приладу. Погодився пройти огляд в медичному закладі, куди їхав за кермом власного транспортного засобу. Черговий медпрацівник пропонував пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», який надали поліцейські, тому він був змушений відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння.
З відеозапису, переглянутого апеляційним судом, вбачається, що працівник поліції роз'яснює права водію ОСОБА_1 та пропонує пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 пояснює, що згідний пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Після прибуття в медичний заклад, ОСОБА_1 також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянта, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а лише на місці зупинки транспортного засобу, спростовуються переглянутим в судовому засіданні апеляційної інстанції відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, шляхом проведення аналізу крові, але останній відмовився, що підтверджується висновком та актом КНП «Старосинявська ЦРЛ», засвідченні черговим лікарем.
Твердження апелянта, що поліцейським порушено порядок огляду на стан сп'яніння, тому протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, не заслуговують на увагу, так як працівником поліції було роз'яснено права водію ОСОБА_1 , що зафіксовано на відеозаписі події, відмова підтверджується присутністю двох свідків, тому такі твердження є надуманими.
Відсутність направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та не відсторонення водія від подальшого керування транспортним засобом, не спростовують вини водія у скоєному адміністративному правопорушенні і не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що місцевий суд не допитав свідків у судовому засіданні, не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки із даних письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слідує , що вони були присутніми при тому, як водій ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки та в медичному закладі категорично відмовився, що засвідчено їх власними підписами у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №487603.
Всі інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують його вини у вчиненому адміністративному правопорушенні, і розцінюються судом, як намагання ним уникнути адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.289, ст.294 КУпАП, суддя-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Старосинявського районного суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року.
Постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М. Кулеша