Справа № 686/29722/20
Провадження № 22-ц/4820/1564/21
07 жовтня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Купельського А.В. (суддя-доповідач),
Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року (суддя Стефанишин С.Л.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», Хмельницької обласної дирекції ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У грудні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначали, що в результаті ДТП транспортні засоби під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, а пасажири та водій ОСОБА_2 - ще й тілесні ушкодження, у зв'язку з чим ними потрачено кошти на лікування, а також на проведення експертного дослідження, за виконання робіт ТОВ «Торговий Дім «Фаворит-Авто» по Акту ФА-К-6259 від 28.07.2020 (дефектовка автомобіля, самодіагностика опитування накопичувачів несправностей), за повідомлення з доставкою та врученням направлення через «Укрпошту» ОСОБА_1 .
У липні 2020 року ОСОБА_3 подала до ПрАТ «СК «УНІКА» заяву про страхове відшкодування. Проте, ПрАТ «СК «УНІКА» надіслало ОСОБА_3 повідомлення про прийняте рішення, згідно якого вирішено виплатити 68 977,97 грн., з яким позивач не погоджується.
На час скоєння ДТП, згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, транспортний засіб позивача був застрахований у ПрАТ «СК «УНІКА». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), згідно страхового договору, встановлено у розмірі 100 000 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 200 000 грн.
Крім того, позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди.
У зв'язку з цим позивачі, уточнивши позовні вимоги, та зазначивши, що ПрАТ «СК «УНІКА» сплатило 69 322,60 грн., просили суд стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі :
-21 886,41 грн. - страхового відшкодування, завданого пошкодженням транспортного засобу;
-2586,57 грн. - шкоди, заподіяної її здоров'ю, а також витрати:
-за проведення експертного дослідження ДП «Експерт-Сервіс Авто» у розмірі 2525 грн.;
-за виконання робіт ТОВ «Торговий Дім «Фаворит-Авто» по Акту ФА-К-6259 від 28.07.2020 - 2000 грн.;
-за повідомлення з доставкою та врученням через «Укрпошту» ОСОБА_1 - 570 грн., а всього майнової шкоди - 29 567,98 грн. та 129,32 грн. - моральної шкоди.
Стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 2320,89 грн. та 116,04 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 16 870,68 грн.; на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 24 883,96 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА", Хмельницької обласної дирекції ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 24472,98 грн., моральну шкоду у розмірі 129,32 грн., судові витрати 5095 грн. та судовий збір 908 грн., всього стягнуто 30605,30 грн.
Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 2320,89 грн., моральну шкоду у розмірі 116,04 грн., всього стягнуто 2436,93 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 15000 грн., на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 15 000 грн., на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20 000 грн., ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог, стягнути на його користь з позивачів судові витрати.
Вважає вказане рішення в оскаржуваній частині ухваленим з неповним з'ясуванням судом усіх обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди, на думку останнього, суд не дослідив надані позивачами докази, якими вони підтверджують моральну шкоду. Так, ОСОБА_2 не надано суду будь-яких доказів звернення до лікарів зі скаргами на порушення сну та збереження вагітності, а також доказів щодо налагодження стосунків на роботі та суттєвої загрози втрати останньої, адже ОСОБА_2 перебувала на лікарняному лише 1 тиждень, а характер її захворювання не обмежував її у спілкуванні з оточуючими. Крім того, згідно норм КЗпП України звільнення з роботи вагітних заборонено.
Крім того, ОСОБА_2 не надано доказів винаймання іншого автомобіля та його використання, а саме договору, квитанцій про оплату та необхідності у цьому. Таким чином, ОСОБА_2 не надано належного обґрунтування розміру моральної шкоди.
Щодо обґрунтування розмірі моральної шкоди, яка завдана ОСОБА_3 , апелянт зазначає, що місцевим судом залишено поза увагою висновок експерта №100 від 21.07.2020, з якого вбачається, що захворювання попереково-крижового відділу хребта в причинному зв'язку із подією, яка мала місце 05.07.2020, не перебуває. Тому в даному випадку загострення наявного у ОСОБА_3 захворювання хребта у вигляді загострення хронічного остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта 2-ст., ускладненого між хребцевою килою диску L4-L5, нейрогенної кістки крижового каналу на рівні S2, при оцінюванні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймалось.
Також судом залишено поза увагою, що характер завданих ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у вигляді забою м'яких тканин, підшкірного крововиливу в крижовій ділянці справа та задній частині крила правої здухвинної кістки не міг позбавити ОСОБА_3 можливості нормально спілкуватись з друзями і близькими. Окрім того, позивач не надала суду доказів звернення до лікарів зі скаргами на порушення режиму сну, відновлення минулих хвороб та необхідності стаціонарного лікування внаслідок ДТП, яка сталась 05.07.2020, адже висновком експерта №100 від 21.07.2020 дане твердження спростовано.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, а суд має виходити із засад виваженості. При вирішенні питання про розмір компенсації за нанесену моральну шкоду суд має виходити із характеру і тривалості страждань позивача, наслідку шкоди і істотних змін способу життя.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення як необґрунтовану, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року - залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Вважають, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи, порушення норм матеріального та процесуального права не було.
Зазначають, що ними суду було надано належні докази моральних страждань та необхідності у використанні автомобіля за належністю. До відзиву на апеляційну скаргу надають додаткові докази про нагальну потребу у використанні іншого автомобіля після ДТП та інші.
Разом з тим, апелянтом не надано суду жодного належного доказу, які б підтверджували доводи апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ПрАТ «СК «УНІКА» апелянтом не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України не переглядається.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 05 липня 2020 року о 15 год. 30 хв. на автодорозі Н-03, сполученням «Житомир-Чернівці», на 210 км + 500 м, поблизу с. Сутківці, Ярмолинецького району Хмельницької області водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «MERCEDES- BENZ», модель «VITO 108D» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вищевказаній автодорозі в напрямку м. Хмельницького, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT MEGANE д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажири та водій ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Про настання страхового випадку було повідомлено ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА». За фактом скоєння ДТП 06 липня 2020року було внесено відомості до ЄРДР за №1202024028000139, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
В подальшому, кримінальне провадження за №1202024028000139 було закрите на підставі постанови про закриття кримінального провадження від 23.07.2020, а ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП на підставі постанови Ярмолинецького районного суду від 06.08.2020 року. Зазначене вище підтверджується постановою про закриття кримінального провадження та постановою Ярмолинецького районного суду від 06.08.2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а. с. 9-15, 16).
Внаслідок дородньо-транспортної пригоди позивачі отримали тілесні ушкодження.
Даними висновку експерта №39 від 06.07.2020 та №99 від 21.07.2020 року підтверджується, що ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а. с. 19, 20).
Даними висновку експерта №37 від 06.07.2020 та №100 від 21.07.2020 року підтведжується, що ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких (а. с. 22-25).
Частково задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивачів моральної шкоди, суд виходив з того, що внаслідок ДТП позивачі як потерпілі отримали легкі тілесні ушкодження. Моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_3 , суд визначив враховуючи фізичні та моральні страждання, перенесені нею під час ДТП, що виразились в порушенні звичайного устрою життя, прикладення додаткових зусиль для майбутнього відновлення транспортного засобу належного її на праві власності. Також судом зазначено, що такий фізичний стан та моральні страждання ОСОБА_3 позбавили її можливості нормально спілкуватися з друзями і близькими, виразився у порушенні режиму сну, що відновились старі хвороби і на даний час, змушена знову застосовувати стаціонарне лікування, яке пов'язане з наслідками ДТП.
Моральну шкоду ОСОБА_2 суд визначив з врахуванням фізичних та моральних страждань, перенесених нею під час ДТП, в порушенні звичайного устрою життя, прикладенні додаткових зусиль для збереження вагітності, налагодження попередніх устоїв в сім'ї, а також стосунків на роботі, вона фактично на деякий час була відсторонена від роботи і виникла суттєва загроза її втратити. Крім того, у рішенні зазначено, що такий її фізичний стан та моральні страждання позбавили її можливості нормально спілкуватися з друзями і близькими, неможливості без заспокійливого заснути вночі, а також винайманням іншого автомобіля, щоб своєчасно достатися з с. Скаржниці, Ярмолинецького району на роботу до м. Хмельницького.
Однак, з таким висновком частково не погоджується Хмельницький апеляційний суд.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, п. 8, ч.2 даної статті визначається що способом захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. За ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Нормою ч.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України» №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Хмельницький апеляційний суд бере до уваги доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 моральної шкоди у зазначеному в уточненій позовній заяві розмірі.
Так, ОСОБА_2 не надано суду доказів звернення до лікарів зі скаргами на порушення сну та збереження вагітності, а також доказів щодо налагодження стосунків на роботі та суттєвої загрози втрати останньої.
Доказів винаймання ОСОБА_2 іншого автомобіля та його використання, а саме договору, квитанцій про оплату та необхідності у цьому, нею також не надано. ОСОБА_2 не в повній мірі обґрунтувала розмір завданої їй моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що при визначенні розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_3 , місцевим судом залишено поза увагою висновок експерта №100 від 21.07.2020, з якого вбачається, що захворювання попереково-крижового відділу хребта в причинному зв'язку із подією, яка мала місце 05.07.2020, не перебуває. Тому в даному випадку загострення наявного у ОСОБА_3 захворювання хребта у вигляді загострення хронічного остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта 2-ст., ускладненого між хребцевою килою диску L4-L5, нейрогенної кістки крижового каналу на рівні S2, при оцінюванні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймалось.
Докази звернення до лікарів зі скаргами на порушення режиму сну, відновлення минулих хвороб та необхідності стаціонарного лікування внаслідок ДТП, яка сталась 05.07.2020, ОСОБА_3 на підтвердження своїх позовних вимог також не надала.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України одним із засад цивільного судочинства є змагальність сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Зазначених вимог позивачі в повному обсязі не дотримались.
Перелічені норми процесуального закону означають, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і повинна навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суду належить постановити рішення у справі на користь протилежної сторони, розтлумачивши на її користь усі припущення, що не були доведені позивачем під час розгляду справи. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: проте, доведення підстав позову покладається на позивача, якщо правило про протилежне не міститься у певному законодавчому приписі.
Суд визнає позов обґрунтованим, якщо відповідач не доведе зворотного.
За таких обставин, оскільки позивачі обґрунтували, проте, не в повній мірі довели розмір спричиненої моральної шкоди, завданої їм ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка сталась 05.07.2020, рішення суду у цій частині слід змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, то відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, тобто задоволив позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на 42,86%, то, відповідно, з ОСОБА_1 слід стягнути 389,17 грн. судового збору.
Оскільки до апеляційного суду апелянт сплатив 1362 грн. судового збору, то задоволену його частину у розмірі 778,25 грн. слід стягнути на його користь з позивачів у пропорційному розмірі: з ОСОБА_3 - 333,56 грн., з ОСОБА_2 - 444,69 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року змінити в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_1 та розміру судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (3467306206) 10 000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4 ) 5000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 389,17 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 444,69 грн. судового збору.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 333,56 грн. судового збору.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне судове рішення складено 7 жовтня 2021 року.
Судді А.В. Купельський
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк