Провадження № 11-кп/4820/736/21
Справа № 688/3629/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія : ухвала Доповідач ОСОБА_2
07 жовтня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020240270000707 від 05.11.2020 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 15 вересня 2021 року, -
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 15 вересня 2021 року клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено.
Обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , непрацюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 листопада 2021 року включно.
Клопотання обвинуваченого та його захисників про зміну запобіжного заходу залишено без задоволення.
Своє рішення суд обґрунтовував тим, що продовжують існувати ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому з урахуванням ступеня тяжкості та суспільної небезпеки злочину у якому обвинувачується ОСОБА_6 , особи обвинуваченого, тяжкості можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам визначеним у ст.177 КПК України, є необхідність у продовженні строку тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 15 вересня 2021 року та постановити ухвалу про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Вказує про недоведеність ризиків зазначених в ухвалі суду.
Судом невірно кваліфіковано дії обвинуваченого, оскільки його дії були спрямовані на самозахист, що було встановлено в іншому кримінальному провадженні, у якому ОСОБА_6 є потерпілим, а ОСОБА_7 обвинуваченим.
Відповідно до положень ст.422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги обвинуваченого здійснюється апеляційним судом без участі сторін кримінального провадження, оскільки клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін не заявлялося.
Вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, який не пов'язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, санкція якого передбачає від 5 років до 8 років позбавлення волі; кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому має підвищену суспільну небезпеку; ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, не має легальних джерел для існування; судом задоволене клопотання про повторний допит потерплого та свідків, а крім того в строк до 19 вересня 2021 року неможливим є закінчити судове провадження.
Тому, з урахуванням обставин передбачених ст.178 КПК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме ризики: переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, та не зможе запобігти ризикам, зазначеним в ухвалі суду.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які на даний час не змінилися
.
В ухвалі суду викладені обставини, на підставі яких суд дійшов до висновку що продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховані усі обставини, передбачені статтею 178 КПК України у тому й числі тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і висновок суду про те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
За таких обставин, суд обґрунтовано прийняв рішення про необхідність продовження ізоляції обвинуваченого ОСОБА_6 від суспільства.
Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, та що більш м'який запобіжний захід про що клопотали обвинувачений та його захисник, не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.
Наявність ризиків у межах кримінального провадження, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні.
Враховуючи викладене безпідставними є доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про недоведеність ризиків зазначених в ухвалі суду.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про невірну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого вирішується судом у нарадчій кімнаті під час прийняття судового рішення.
На даному етапі провадження питання щодо кваліфікації (перекваліфікації) дій обвинуваченого не вирішується.
Колегія суддів не знаходить підстав для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 15 вересня 2021 року про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 13 листопада 2021 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: