ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/11211.06.10
За позовом Кредитної спілки «Карат»
до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»
про відшкодування збитків
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Джемілєв М.Т. (довіреність № 92 від 23.02.2010р.);
від відповідача: Жорова В.Л. (довіреність № 73-11-5933 від 30.03.2010р.);
В судовому засіданні 11.06.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Кредитна спілка «Карат»(надалі КС «Карат», позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(надалі ВАТ «КБ «Надра», відповідач) неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 18 946, 43 грн..
Згідно з уточнювальною позовною заявою, яка за змістом є ідентичною позову, позивач конкретизував свої вимоги по сумах, і просив стягнути з відповідача 6 315, 47 грн. збитків, понесених КС «Карат»у зв'язку з виплатою процентів на залучені внески (вклади) членів спілки на депозитні рахунки; та суму неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 12 630, 96 грн..
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та обгрунтовані відсутністю вини банку у ситуації що склалась та недоведеністю позовних вимог з приводу наявності в діях банку усіх елементів складу цивільного правопорушення.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -
11 вересня 2003 року між ВАТ КБ «Надра»та КС «Карат», був укладений договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування в національній валюті № 03/2003/30299, у відповідності з яким банком було відкрито розрахунковий рахунок та здійснювалось його обслуговування.
Надані до банку платіжні доручення від 09.01.2009р. № 2 на перерахування грошових коштів в сумі 400 грн. одержувачу -ПП Федірко І.Б., № 3 на перерахування грошових коштів в сумі 300 грн. одержувачу -підприємцю Сівко Ю.О., від 13.01.2009р. № 11, 12, 13, 14 на перерахування грошових коштів в сумі 1 681 грн., 8 199 грн., 8 199 грн. та 1 793,00 грн. одержувачу -НАКСУ, від 15.01.2009р. № 21, 22 на перерахування грошових коштів в сумі 172,50 грн. та 537,75 грн. одержувачу -УДСО при ГУМВС України в Харківській області, від 15.01.2009р. № 23, 24, 26 на перерахування грошових коштів в сумі 8 333 грн., 1 710 грн., 15 000 грн. одержувачу -ОКС НАКСУ, № 25 на перерахування грошових коштів в сумі 300 грн. одержувачу -ВАКС; відповідачем у передбачені законом строки не виконані, спір щодо зобовязання перерахувати залишок коштів на рахунку згідно вказаного договору вирішено судом в межах справи 13/355 (рішення від 28.10.2009р. залучене до матеріалів справи).
За твердженням позивача судове рішення у справі 13/355, щодо повернення суми залишку на рахунку відповідачем не виконане, у зв'язку з чим позивач посилаючись на наявність допущеного прострочення, в періоді з 14.08.2009р. по 05.03.2010р. за невиконання зазначених платіжних доручень розрахував суму неодержаного прибутку (втраченої вигоди) на загальну суму 18 946, 43 грн., із яких витрати на сплату процентів на залучені внески (вклади) членів спілки на депозитні рахунки -6 315, 47 грн. і просить стягнути їх з відповідача в судовому порядку.
Заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми збитків за період з 14.08.2009р. по 05.03.2010р., розмір яких розраховувався позивачем виходячи із встановленої Рішенням спостережної ради КС «Карат»№ 13 від 21.07.2008р. відсоткової ставки за користування кредитом у КС «Карат»- 72%, задоволенню не підлягають через наступне.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Понесення збитків позивачем пов'язується з фактом невиконання відповідачем поданих 09.01.2009р., 13.01.2009р., 15.01.2009р. платіжних доручень у періоді з 14.08.2009р. по 05.03.2010р. про що свідчить наведений у позовній заяві розрахунок. Натомість, як про те стверджує позивач у позовній заяві, що також встановлено при вирішенні спору у справі 13/355, договір № 03/2003/30299 від 11.09.2003р. який укладався на здійснення розрахунково-касового обслуговування в національній валюті між сторонами є розірваним в силу ст. 1075 ЦК України з 11.07.2009р..
Правові наслідки розірвання договору визначені у ст. 653 ЦК України та передбачають, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, що відповідно свідчить про відсутність у відповідача зобовязання після розірвання договору по виконанню платіжних доручень за якими позивач розраховує суму неодержаного прибутку (втраченої вигоди).
За вимогами позивача, згідно вирішеного спору у справі 13/355 відповідач зобов'язаний повернути суму залишку на рахунку, а відтак з урахуванням ст. 33, 34 ГПК України позивач зобов'язаний довести в порядку, визначеному чинним законодавством, наявність фактичних збитків, або неотримання упущеної вигоди внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання.
Наданий на вимоги суду, протокол №13 засідання спостережної ради КС «Карат», яке відбулось 21.07.2008р. свідчить лише про встановлення процентної ставки по внескам (вкладам) членів кредитної спілки, які в залежності від строку і умов залучення коштів встановлені на рівні від 18% до 24% річних, крім того, для всіх кредитів встановлена ставка у розмірі 72 % річних.
Жодних належних доказів, що позивачем відмовлено у видачі кредитів саме з підстав неповернення ВАТ КБ «Надра»суми залишку на рахунку суду не представлено, вимог суду (ухвали від 24.03.2010р., від 21.05.2010р.) в цій частині не виконано, а причин які б перешкоджали виконати вимоги суду протягом тривалого строку представником позивача в судовому засіданні не повідомлено.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.
Належних доказів, що саме за рахунок коштів, які є залишком на банківському рахунку згідно договору № 03/2003/30299 від 11.09.2003р мала здійснювалась виплата процентів за залученими внесками членів спілки конкретним особам і за конкретними договорами суду не надано.
Наведені дані щодо встановленої кредитною спілкою процентної ставки для всіх кредитів на рівні 72%, за якою обраховується позивачем неотриманий прибуток, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують неотриманий товариством в періоді з 14.08.2009р. по 05.03.2010р. прибуток (упущену вигоду), оскільки вимоги грунтуються на припущеннях, що позивач зміг би отримати у відповідному періоді прибуток, якби відповідачем було виконано зобовязання з перерахування сум згідно платіжних доручень, що не дає підстав вважати обгрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди. Грошові кошти, які мали бути повернуті відповідачем як залишок на рахунку, позивач міг використати на виконання своїх зобов'язань перед іншими особами, на виплату заробітної плати своїм працівникам та інше, і за обставин які виникли не існує доказів, що саме кошти отримані від відповідача були б спрямовані в періоді з 14.08.2009р. по 05.03.2010р. на видачу кредитів чи виплату процентів за залученими вкладами тощо.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
В даному випадку по заявленій сумі збитку в розмірі 18 946, 43 грн. із яких витрати на сплату процентів на залучені внески (вклади) членів спілки на депозитні рахунки - 6 315, 47 грн., відсутні підстави вважати наявним допущення порушення прав позивача діями відповідача, що свідчить про недоведеність позивачем як розміру упущеної вигоди, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками.
З урахуванням викладеного підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 14.06.2010