ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/6026.03.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаш"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - груп"
Про стягнення 7 352,70 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Петришина І. М. -представник (дов. №103 від 02.04.2008 р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Супермаш" (далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар - груп" (далі -відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 7 352,70 грн. (7 352,70 грн. -основний борг) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 59 від 28.12.2006 р.
Ухвалою суду від 22.01.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №12/60 та призначено розгляд справи на 23.02.2010 р.
23.02.2010 р. судове засідання не відбулося в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л. В. на лікарняному.
Ухвалою суду від 25.02.2010 р. призначено розгляд справи на 26.03.2010 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/60.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 22.01.2010 р. не виконав, в судове засідання 26.03.2010 р не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 26.03.2010 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
28.12.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на поставку продукції №59.
Відповідно до п. 1.1 позивач зобов'язується поставити узгодженими партіями відповідачу вироблену позивачем парфюмерно-косметичну продукцію та товари побутової хімії (товар), зазначених у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити її.
Згідно з п. 4.2 загальна сума договору складається із сумарної ціни товару, вказаної в рахунках-фактурах.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: № СМ-0000095 від 30.01.2007р. на суму 6751,14 грн.; № СМ-0000097 від 30.01.2007р. на суму 6335,70 грн.; № СМ-0000098 від 30.01.2007р. на суму 14580,00 грн.; № СМ-0000244 від 06.03.2007р. суму 4167,12 грн.; № СМ-0000381 від 12.04.2007р. на суму 3129,54 грн.; № СМ-0000468 від 04.05.2007р. на суму 1113,24 грн., а всього, на загальну суму 36 076,74 грн.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме, в сумі 14 000,00 грн.
Згідно з накладними на повернення товару, відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 14 724,04 грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 352,70 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 7 352,70 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар-груп»(03190, м. Київ, вул. Баумана,26, Код 33350064, р/р 26000000275701 у ВАТ «Агрокомбанк»МФО 332302, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаш»(03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2, код ЄДРПОУ 14295447, р/р 2600500530243 в АКБ «Правекс-Банк»в м. Києві, МФО 321983) 7 352 (сім тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 70 коп. -основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко