ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/2728.05.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашет Філіпакі Шкульов-Україна"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "МСТ Регіон"
Про стягнення 14 367,45 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Кобилянський В.А. -предст. (дов. б/н від 13.08.09 р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "МСТ Регіон" про стягнення грошових коштів у розмірі 14 367,45 грн. (11 714,11 грн. -основний борг, 1 253,41 грн. -збитки від інфляції, 1 399,93 грн. - пеня) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору на рекламні послуги № 64-Р/05-08 від 26.05.2008 р.
Ухвалою суду від 10.12.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/27 та призначено розгляд справи на 20.01.2010 р.
В судове засідання 20.01.2010 р. представник позивача не з'явився, натомість 19.01.2010 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача Клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з участю представника в іншому судовому процесі в апеляційному господарському суді м. Севастополь, а оскільки позивач не має в штаті юрисконсульта тому направити іншого представила для участі в розгляді справі не має можливості.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 20.01.2010 р. не направив.
За таких обставин, а саме в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи підлягає відкладенню, а отже і клопотання представника позивача судом задовольняється.
Ухвалою суду від 20.01.2010 р. відкладено розгляд справи на 23.02.2010 р., зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/27.
Ухвалою суду від 25.02.2010 р. призначено розгляд справи на 26.03.2010 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/27.
В судове засідання 26.03.2010 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Ухвалою суду від 26.03.2010 р. відкладено розгляд справи на 12.05.2010 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/27.
В судове засідання 12.05.2010 р. представники сторін не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили.
Ухвалою суду від 12.05.2010 р. відкладено розгляд справи на 28.05.2010 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/27.
Представник відповідача в судове засідання 28.05.2010 р. знову не з'явився, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 28.05.10 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
26.05.08 р. між сторонами укладено договір № 64-Р/05-08 на рекламні послуги (далі - Договір).
Відповідно до п. 3.1.1 договору відповідач зобов'язався оплачувати послуги позивача відповідно до умов цього договору та додатків до нього.
Додатком № 3 до договору передбачено розміщення реклами в журналі "ELLE" № 91 в листопаді 2008 р. Замовлена реклама розміщена позивачем належним чином, що підтверджується примірником журналу "ELLE" № 91.
Згідно з Додатком № 3 до договору вартість розміщення реклами становить 11714,11 грн. Термін оплати, встановлений Додатком № 3 до договору -16.11.2008 р.
Проте, вартість розміщення реклами відповідачем неоплачена.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 11714,11 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 1399,93 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 1253,41 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 11714,11 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В п.5.2 Договору зазначено, що у випадку прострочення замовником оплати виконавець вправі стягнути з нього пеню в розмірі 0, 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1399,93 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1399,93 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума збитків від інфляції становить 1253,41 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунок збитків від інфляції відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 1253,41 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МСТ Регіон" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29а, Код 31168558, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашет Філіпакі Шкульов-Україна" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 146, код 33603685) 11714 (одинадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 11 коп. основного боргу, 1399 (одну тисячу триста дев'яносто дев'ять) грн. 93 коп. пені, 1253 (одну тисячу двісті п'ятдесят три) грн. 41 коп. збитків від інфляції, 143 (сто сорок три) грн. 67 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко