ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/116.04.10
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"
До Дочірнього підприємства "Торговий дім "АВВ"
Про стягнення 97 532,34 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Коноваленко Є.Л. -предст. (дов. № 196-7009/КР від 23.09.2009 р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Торговий дім "АВВ" про стягнення грошових коштів у розмірі 97 532,34 грн. (78 103,30 грн. -основний борг, 791, 48 грн. -збитки від інфляції, 890,95 грн. -3% річних, 6 031,11 грн. -пеня, 11 715,50 грн. -штраф) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 00822/08 від 11.11.2008 р. на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва.
Ухвалою суду від 07.12.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/1 та призначено розгляд справи на 20.01.2010 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 20.01.2010 р. не направив.
Ухвалою суду від 20.01.2010 р. відкладено розгляд справи на 23.02.2010 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/1.
Ухвалою суду від 26.02.2010 р. призначено розгляд справи на 24.03.2010 р. зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/1.
24.03.2010 р. розгляд справи не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л. В. на лікарняному.
Ухвалою суду від 29.03.10 р. розгляд справи призначено на 16.04.2010 р.
Представник відповідача в судове засідання 16.04.2010 р. знову не з'явився, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 16.04.2010 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
01.11.2008 р. між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(надалі - «Позивач») та Дочірнім підприємством "Торговий дім "АВВ" (надалі - «Відповідач») було укладено Договір № 00822/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (надалі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору Головне управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надало Відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
В свою чергу, Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за користування місцями для розміщення рекламних засобів в порядку та на умовах Договору.
Згідно п. 3.6.15 Договору Відповідач зобов'язується щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати у Позивача рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів.
Відповідно до п. 4.3 розрахунки за Договором здійснюються Відповідачем щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок Позивача.
В порушення зазначеного вище пункту Договору Відповідач не здійснив з Позивачем розрахунку за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів згідно наступних рахунків-фактур: № № КП-08/42392.4 від 11.11.2008 р., КП-09/112622 від 15.01.2009 р., КП-09/116321 від 20.02.2009 р., КП-09/118355 від 19.03.2009 р., КП-09/122154 від 16.04.2009 р., КП-09/124440 від 14.05.2009 р., КП-09/128975 від 15.06.2009 р., КП-09/129082 від 16.06.2009 р., КП-09/131412 від 10.07.2009 р., КП-09/132360 від 11.08.2009 р., КП-09/136400 від 16.09.2009 р., КП-09/138852 від 19.10.2009 р. на загальну суму 78103,30 грн.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 78103,30 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення штрафу, що згідно розрахунку становить 11715,50 грн., 791,48 грн. -збитків від інфляції, 6031,11 грн. -пені, 890,95 грн. -три відсотки річних.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 78103,30 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.7.5. Договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що складає більше 1 (одного) місяця, Розповсюджувач зовнішньої реклами (Відповідач по даній справі) сплачує штраф в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків простроченої суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 11715,50 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми штрафу відповідачем суду не надано. Розрахунок штрафу відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 11715,50 грн. підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.7.4 Договору за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів Відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача пеня складає 6031,11 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 6031,11 грн. підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 890,95 грн., збитків від інфляції -791,48 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 890,95 грн. та збитків від інфляції у розмірі 791,48 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Торговий дім "АВВ" (Юридична адреса: 02139, м. Київ, бульвар Перова, 4; Фактичне місцезнаходження: 02218, м. Київ, вул. Райдужна, 13-А, р/р 2600130211001 в КФ ВАТ «УБРП», МФО 320746, код ЄДРПОУ 31571018, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12 -А; п/р 2600333023122 в Київській регіональній філії ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, Код ЄДРПОУ 26199714) 78103 (сімдесят вісім тисяч сто три) грн. 30 коп. - основного боргу, 11715 (одинадцять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 50 коп. штрафу, 791 (сімсот дев'яносто одну) грн. 48 коп. -збитків від інфляції, 6031 (шість тисяч тридцять одну) грн. 11 коп. -пені, 890 (вісімсот дев'яносто) грн. 95 коп. -три відсотки річних, 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 32 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко