ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/10114.04.10
За позовом Закритого акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровин»
Про стягнення 15 859,82 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Сич Є.О. -представник (дов. б/н від 01.12.2009 р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний»(далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровин»про стягнення грошових коштів у розмірі 15 859,82 грн. (13 231,49 грн. -основний борг, 264,63 грн. -збитки від інфляції, 292,54 грн. -3% річних, 2 071,16 грн. -пеня) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору суборенди нерухомого майна №23 від 16.03.2005 р.
Ухвалою суду від 15.02.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/101 та призначено розгляд справи на 26.03.2010 р.
26.03.2010 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача довідку-підтвердження по справі №12/101 про те, що , що у провадженні жодного господарського суду України, або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Агровин" про той же предмет та з тих же підстав, які вирішуються по справі № 12/101, а також немає рішення цих органів з такого спору, довідку про стан заборгованості видана про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровин", станом на 24.03.2010 року має дебіторську заборгованість перед Закритим акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "Столичний" за користування нежитловими приміщеннями, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 16 згідно рахунків-фактур: №106 від 30.04.2009р., №112 від 30.04.2009р., №122 від 30.04.2009р., №129 від 30.04.2009р., №140 від 31.05.2009р., №145 від 31.05.2009р., №153 від 31.05.2009р., №160 від 31.05.2009р., №173 від 30.06.2009р., №179 від 30.06.2009р., №184 від 30.06.2009р., №191 від 30.06.2009р., №199 від 31.07.2009р., №205 від 31.07.2009р., №214 від 31.07.2009р., №223 від 31.07.2009р., №233 від 31.08.2009р., №239 від 31.08.2009р., №245 від 31.08.2009р., №252 від 31.08.2009р., №265 від 30.09.2009р., №271 від 30.09.2009р., №277 від 30.09.2009р., №284 від 30.09.2009р., №305 від 31.10.2009р., №312 від 31.10.2009р., в сумі 13231,49 грн., а також клопотання про уточнення (зменшення) ціни позову, а саме: позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі - 14 895,81 грн. (13 231,49 грн. - основний борг; 264,63 грн. - інфляція; 1107,16 грн. - пеня; 292,54 грн. - 3%річних).
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 26.03.2010 р. не направив.
Ухвалою суду від 26.03.2010р розгляд справи відкладено на 14.04.2010р.
Представник відповідача в судове засідання 14.04.10 р. не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 14.04.10 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
16.03.2005 р. між сторонами укладено договір суборенди нерухомого майна №23 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення на умовах суборенди.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що відповідач приймає у користування нежитлове приміщення після підписання Акту прийому-передачі вказаного майна.
Згідно Акту прийому - передачі нежитлового приміщення від 16.03.2005р, обумовлене Договором майно передане у користування відповідачеві.
Згідно п. 3.1 Договору суборендна плата перераховується відповідачем на рахунок позивача не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.
На виконання умов Договору позивачем щомісячно виставлялись рахунки відповідачу. Згідно довідки позивача про стан заборгованості, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровин", станом на 24.03.2010 року має дебіторську заборгованість перед Закритим акціонерним товариством "Київський завод шампанських вин "Столичний" за користування нежитловими приміщеннями, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 16 згідно рахунків-фактур: №106 від 30.04.2009р., №112 від 30.04.2009р., №122 від 30.04.2009р., №129 від 30.04.2009р., №140 від 31.05.2009р., №145 від 31.05.2009р., №153 від 31.05.2009р., №160 від 31.05.2009р., №173 від 30.06.2009р., №179 від 30.06.2009р., №184 від 30.06.2009р., №191 від 30.06.2009р., №199 від 31.07.2009р., №205 від 31.07.2009р., №214 від 31.07.2009р., №223 від 31.07.2009р., №233 від 31.08.2009р., №239 від 31.08.2009р., №245 від 31.08.2009р., №252 від 31.08.2009р., №265 від 30.09.2009р., №271 від 30.09.2009р., №277 від 30.09.2009р., №284 від 30.09.2009р., №305 від 31.10.2009р., №312 від 31.10.2009р., в сумі 13231,49 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № -5/18.09. від 18.09.08 тв №-1/24.09 від 24.09.08.
Станом на день розгляду спору, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, заборгованість відповідача становить 13 231,49 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 1 107,16 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 292,54 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 264,63 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 13 231,49 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В п.3.4 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1107,16 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1107,16 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 292,54 грн., збитків від інфляції -264,63 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 292,54 грн. та збитків від інфляції у розмірі 264,63 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровин» (04025, м. Київ, просп. Оболонський, 23-а, код 32824509, р/р 26006301042792 в «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 322904, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27, код 30373419, р/р 26006036000014 в АТ «КомінвестБанк», МФО 312248) 13 231 (тринадцять тисяч двісті тридцять одну) грн. 49 коп. основного боргу, 1 107 (одну тисячу сто сім) грн. 16 коп. пені, 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 54 коп. 3% річних, 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 63 коп. збитків від інфляції, 148 (сто сорок вісім) грн. 96 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко