Провадження № 4-с/742/18/21
Єдиний унікальний № 742/3706/21
07 жовтня 2021 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленко А.В., за участі секретаря Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молошної Людмили Іванівни, -
29.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Прилуцького міськрайонного суду зі скаргою в якій просить: визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подання скарги на бездіяльність державного старшого державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молошної Людмили Іванівни. Визнати неправомірними бездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої у Прилуцькому відділі державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молошної Людмили Іванівни у частині не зняття арешту, з рахунку відкритому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк», а саме: № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 12.08.2021, винесену старшим державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молошною Людмилою Іванівною, у рамках виконавчого провадження №25383943.
Скасувати арешт на кошти, накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника від 12.08.2021 старшим державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молошною Людмилою Іванівною, у рамках виконавчого провадження №25383943, які містяться на рахунку відкритому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк», а саме: № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Скарга аргументована тим, що відповідно до ч.10 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувана чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Абз.2 частини 10 статті Закону України «Про виконавче провадження» передбачається, що такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до відомостей, що містяться на офіційному сайті судової влади України, станом на 24.09.2021р. позовної заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника - ОСОБА_1 від стягувача: ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» в установлений законом п'ятиденний строк не надходило.
Отже, зважаючи на те, що стягувач - ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» не звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що перебували на рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), як це передбачено ч.10 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» наявні всі законні та обгрунтовані підстави для зняття арешту з рахунків ОСОБА_1 , накладений в рамках виконавчого провадження №25383943 на підставі постанови про арешт коштів боржника від 12.08.2021, винесеної старшим державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молодшою Людмилою Іванівною, у рамках виконавчого провадження №25383943.
Крім того, скаржник зазначає, що, що Постанова про арешт коштів боржника від 12.08.2021 ОСОБА_1 не надходила та не вручалася виконавчою службою, що свідчить про те, що старшим державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молодшою Людмилою Іванівною було допущено також порушення прав та свобод скаржника гарантованих положеннями ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».
В судове засідання скаржник та її представник не з'явилися, але від представника надійшла заява про розгляд скарги без скаржника та її представника.
Старший державний виконавець Молошна Л.І. в судове засідання не з'явилася, але відзив на скаргу в якому просить у задоволенні скарги відмовити в зв'язку з безпідставністю.
Представник Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області в судове засідання не з'явився, але подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в судове засідання не з'явився, але від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд вивчивши клопотання вважає, що підстав для відкладення справи немає, оскільки вирішення справи можливе і за відсутності представника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» , оскільки предметом оскарження є саме постанова державного виконавця про накладення арешту.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 62879049 до складу якого входять:
-АСВП № 25383943 з виконання виконавчого листа № 2-6 від 18.03.2011 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» 618999 грн. 90 коп. заборгованості по кредитному договору в сумі 618999 грн. 90 коп.;
-АСВП № 26828662 з виконання виконавчого листа № 2-180 від 28.04.2011 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» 100170 грн. 80 коп. заборгованості по кредитному договору в сумі 100170 грн., 70 коп.
09.08.2021відповідно до постанови про заміну сторони виконавчого провадження було замінено сторону стягувана у виконавчому провадженні АСВП № 25383943 та АСВП № 26828662 з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп».
12.08.2021державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів , що містяться на рахунках боржника - ОСОБА_1
07.09.2021надійшла заява від ОСОБА_1 про зняття арешту з рахунку НОМЕР_4 так як відповідно до довідки АТ КБ «Приват банк» він призначений для зарахування пенсійних виплат (вх. № 19.14-30/8265 від 07.09.2021 року).
Постановою державного виконавця від 23.09.2021 року знято арешт з рахунку НОМЕР_4 так як відповідно до довідки АТ КБ «Приват банк» він призначений для зарахування пенсійних виплат.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Як передбачено ч.ч.1,2,3,4 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Відповідно до ч.10. ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Згідно ч.ч.1,2,3,4,5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного дня з дня їх винесення.
Відповідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З аналізу вимог статті 447 ЦПК України вбачається, що під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою на рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця , які порушено їхні права чи свободи.
За таких обставин, задоволенню підлягає лише скарга на рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця , за умови, що судом встановлено , що оскаржувані рішення , дія чи бездіяльність державного виконавця порушують права чи свободи скаржника.
За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молошної Людмили Іванівни боржник зазначив, що державний виконавець зобов'язана була зняти арешт з коштів на його рахунках відповідно до вимог ч.10 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, вказані доводи скаржника є помилковими з огляду на наступне.
Як зазначено вище, відповідно до ч.10. ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Таким чином, викладений у ч.10 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» порядок накладення та зняття арешту з коштів не стосується грошових коштів боржника, а стосується коштів, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.
Крім того, скаржниця стверджувала, що вона не отримувала спірну постанову про накладення арешту, що порушує її права.
Досліджені в судовому засіданні матеріали не містять доказів направлення державним виконавцем постанови про накладення арешту скаржнику.
За таких обставин суд вважає, що виконавець не надав суду доказів щодо належного виконання вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» .
Не дивлячись на відсутність належних та допустимих доказів про направлення на адресу скаржника постанови про накладення арешту , суд вважає, що є всі підстави для поновлення скаржнику строку на оскарження останньої, що являється достатньою сатисфакцією для відновленні її порушених прав, а сам факт не направлення оскаржуваної постанови скаржнику не є підставою для скасування законної постанови, оскільки державний виконавець діяв відповідно до вимог закону та в межах наданих йому повноважень.
На підставі Закону України «Про виконавче провадження», статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод , керуючись ст..447-453 ЦПК України, суд,-
Визнати поважними причини пропуску та поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на бездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молошної Людмили Іванівни.
У задоволенні скарги на бездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої у Прилуцькому відділі державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молошної Людмили Іванівни - відмовити .
Ухвалу суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Коваленко А.В.