Справа № 740/5527/21
Провадження № 2-н/740/739/21
Іменем України
07 жовтня 2021 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М., розглянувши заяву Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - КП «НУВКГ») про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення,
установив:
У вересні 2021 року КП «НУВКГ» звернулося до суду з указаною заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 3623,03 грн та судового збору за подання заяви у розмірі 227,00 грн.
Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, встановлено таке.
Наказне провадження - це особливий вид цивільного процесу, спрямований на вирішення безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу.
Згідно із ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
За змістом заяви про видачу судового наказу договір про надання послуг між КП «НУВКГ» та споживачем не укладався.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 липня 2020 року (провадження № 14-448цс19), наказне провадження як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника. Процес доказування для першого починається з моменту подання заяви про видачу судового наказу та закінчується прийняттям цієї заяви судом, тоді як для боржника цей процес розпочнеться, якщо він вирішить подати заяву про скасування судового наказу після отримання копії останнього. Звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є правом, а не обов'язком особи, якій належить право вимоги, а також органів і осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 1 ст. 165 ЦПК України передбачені підстави для відмови у видачі судового наказу.
Зокрема, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, не знаходжу підстав для видачі судового наказу, адже з матеріалів справи не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
КП «НУВКГ» не додало до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеній в письмовій (у тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості з ОСОБА_1 , посилаючись на те, що такий договір не укладався та що споживач фактично користується наданими підприємством послугами, однак жодних доказів на підтвердження цієї обставини підприємство не надало, а тому заборгованість не можна вважати безспірною, що б давало підстави для видачі судового наказу за вказаними вимогами. Зі справи не вбачається безспірності вимог, оскільки у справі відсутній підписаний з ОСОБА_1 письмовий договір. Фактичне користування послугами підлягає доведенню в позовному, а не наказному провадженні.
Згідно із ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Заявник також не позбавлений права заявити такі вимоги в позовному провадженні.
Керуючись ст. 165, 166 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Комунальному підприємству «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І. М. Шевченко