Справа № 740/5549/21
Провадження № 2/740/1456/21
про направлення позовної заяви за підсудністю
07 жовтня 2021 року м.Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Ковальова Т.Г., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд О» про стягнення середнього заробітку на час прийняття на військову службу, виплату вихідної допомоги і зміну запису про звільнення у трудовій книжці,
04 жовтня 2021 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Статтею 28 ЦПК України встановлено альтернативну підсудність - підсудність справ за вибором позивача. Встановлення альтернативної підсудності, яка, на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, пов'язане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.
Частиною 1 статті 28 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
З матералів позовної заяви вбачається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
У пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. (…) Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Враховуючи, що на територію с.Степові Хутори Носівського району Чернігівської області не поширюється юрисдикція Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, суд дійшов висновку, що вказана справа не підсудна Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність згідно ст. 32 ЦПК України не допускаються.
Згідно п.3-1 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року N 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.
На підставі вищевикладеного, а також приймаючи до уваги, що провадження не відкрито, розгляд справи не розпочався, слід вказану справу направити до Носівського районного суду Чернігівської області за підсудністю.
Керуючись ст.28, 31, 187, 258-260, 353 ЦПК України, суддя
Позовну ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд О» про стягнення середнього заробітку на час прийняття на військову службу, виплату вихідної допомоги і зміну запису про звільнення у трудовій книжці направити за підсудністю до Носівського районного суду Чернігівської області (17100, м.Носівка, вул.Суворова, 28).
Копію ухвали направити позивачу до відома.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Справу передати на розгляд Носівському районному суду Чернігівської області не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя Т. Ковальова