Справа № 740/2058/21
Провадження № 2/737/195/21
30 вересня 2021 року смт Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Москалець Н.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради,
про позбавлення батьківських прав
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 22 липня 2006 року вона уклала з відповідачем ОСОБА_2 шлюб, який було розірвано 25 січня 2016 року. Від спільного подружнього життя мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які на даний час проживають разом з позивачем.
З моменту розлучення відповідач проживає окремо, за цей час з дітьми бачився рідко. Участі у вихованні та догляді за дітьми не бере, їх фізичним, духовним та моральним розвитком не займається. Матеріальної допомоги не надає хоча за рішенням суду повинен сплачувати аліменти в розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку до досягнення дітьми повноліття. На січень місяць 2021 року заборгованість зі сплати аліментів перевищувала сто тисяч гривень.
Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява надійшла до Куликівського районного суду Чернігівської області 04 червня 2021 року.
Головуючий суддя своєю ухвалою від 08 червня 2021 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у даній справі, підготовче судове засідання призначено на 25 червня 2021 року, судовий розгляд справи по суті призначено на 29 липня 2021 року та було відкладено на 30 вересня 2021 року.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини. Пояснила, що батько дітей не бере участі в їх вихованні, не спілкується з ними, не цікавиться їх життям, тому вона бажає позбавити його батьківських прав.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позбавлення його батьківських прав. Зазначив, що позивач намагається позбавити його батьківських прав, щоб змінити прізвище дітям. Пояснив, що спілкувався з дітьми і надалі бажає спілкуватися з ними, але йому заважає теперішній стан його здоров'я, оскільки він тривалий час хворіє. Раніше сплачував аліменти, але внаслідок безробіття та проблем зі здоров'ям виникла заборгованість.
Представником орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Єрофєєвою Л. Г. надано заяву, в якій вона просить розглянути справу за відсутності представника третьої особи та прийняти рішення згідно чинного законодавства, враховуючи найкращі інтереси дітей.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яка після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 має прізвище ОСОБА_6 ( а.с.8-10).
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2016 року було розірвано шлюб між позивачем та відповідачем (а.с.6).
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_5 на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частки усіх видів його заробітку до досягнення дітьми повноліття (а.с.12).
ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої станом на 01.07.2021 року складає 144 460,82 грн.
Згідно довідки № 88 від 31.05.2021 року, яка видана КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР ОСОБА_2 з 18 травня 2021 року по 31 травня 2021 року перебував на лікуванні у ортопедо-травматичному відділенні з діагнозом: закритий черезвертлюжний перелом лівого стегна зі зміщенням уламків (а.с.34).
18 березня 2021 року виконавчим комітетом Ніжинської міської ради було затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.39-40).
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши повно і всебічно обставини справи та письмові докази у справі, проаналізувавши норми законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин 2-4 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зобов'язані поважати дитину.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, про що зазначено в частині 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, однією з підстав позбавлення батьків судом батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з положеннями ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку по наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особи заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За наявності даних про епізодичне невиконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків суд вважає за необхідне зазначити, що доказів свідомого, винного ухилення батька від виконання своїх батьківських обов'язків позивач не надала, також не надано доказів того, що збереження батьківських прав за відповідачем може негативно вплинути на дітей.
Крім того, існування заборгованості по аліментах та невідвідування одним з батьків навчального закладу дитини протягом навчального року у повній мірі не можуть свідчити про його ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків та не можуть бути достатньою підставою для позбавлення батьківських прав, аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.01.2019 року по справі 465/3694/14ц.
Обговорюючи питання про те, чи буде позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відповідати інтересам дітей, суд дійшов висновку, що на даний час вимога про позбавлення батьківських прав є вольовим рішенням матері дітей, докази винної поведінки батька відсутні, в довгостроковій перспективі наслідки позитивного судового рішення могли б зашкодити дітям, оскільки наявність кровного споріднення є незмінною і не замінимою.
Висновок органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ніжинської міської ради, згідно з яким було визнано за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх синів, має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України).
Ставлячи на перше місце інтереси дітей, а не бажання матері, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав батька щодо неповнолітніх дітей є крайнім заходом впливу, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями ст.ст. 4, 12, 13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .
Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради, м. Ніжин, пл. Франка, буд.1.
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2021 року.
Суддя Н. Ю. Рубаненко