Справа №766/13615/16-ц
Пров. №2/766/2515/21
07 жовтня 2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., з участю позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) та його представника адвоката Тихоша С.М., представника відповідачів адвоката Колобова М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
31.10.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом, в якому просив встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову вказав, що після смерті батька залишилася спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 . За життя батько склав заповіт, яким усе своє майно залишив йому. У встановлений законом 6-місячний строк він до нотаріальної контори не звернувся, оскільки перебував на заробітках у Канаді, у нього були відсутні грошові кошти для приїзду в Україну, тому що він перераховував кошти на поховання матері. До нотаріальної контори окремо не звертався, оскільки майно було оформлено на матір, а вона також склала на нього заповіт. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і там дізнався, що мати склала заповіт на ОСОБА_2 - доньку його брата, якій було видано свідоцтво про право на спадщину.
Провадження у справі відкрите суддею Херсонського міського суду Херсонської області Єпішиним Ю.М. 21 листопада 2016 року, призначене судове засідання на 22.12.2016 р., яке відкладене через неявку сторін на 30.01.2017 р., витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4
30.01.2017 р. судове засідання відкладене за заявою відповідачки ОСОБА_2 на 20.02.2017 р.
07.04.2017 р. справа передана в провадження судді Майдан С.І. через закінчення терміну повноважень судді Єпішина Ю.М., призначене судове засідання на 01.11.2017 р. та відкладено через неявку сторони відповідача, неявка представника відповідачки визнана поважною.
09.01.2018 р. задоволена заява про відвід головуючому Майдан С.І., справа передана в провадження судді Гаврилова Д.В.
Ухвалою від 10.01.2018 р. справа прийнята в провадження судді Гаврилова Д.В., призначене підготовче засідання на 17.04.2018 р., в якому витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_6
29.08.2018 р. справа передана в провадження судді Хайдарової І.А. через закінчення терміну дії повноважень судді Гаврилова Д.В.
Ухвалою від 03.09.2018 р. справа прийнята в провадження та призначене підготовче засідання на 06.12.2018 р. Підготовче засідання не відбулося через відрядження судді.
22.02.2019 року за протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано в провадження судді Ус О.В.
Ухвалою від 27.02.2019 р. справа прийнята в провадження судді, призначене підготовче засідання на 15.05.2019 р., ухвалою від 15 травня 2019 року витребувано докази, задоволено клопотання про допит свідків, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.06.2019 р.
28.05.2019 р. надійшли письмові пояснення позивача, відповідно до яких його батьки склали на нього заповіти на все своє майно, оскільки його брату ОСОБА_3 батьки допомагали з будівництвом будинку, а потім постійно грошами та продуктами харчування. У 2012 році, коли він був в Україні, матір збиралася оформити на нього дарування будинку, але виникло питання щодо земельної ділянки, в подальшому, мати постійно говорила, що оформить на нього будинок, але у зв'язку зі станом здоров'я це питання відкладалося. Лише після смерті матері з'ясувалося, що матір написала новий заповіт та все майно заповіла племінниці ОСОБА_2 . Вважав, що сім'я ОСОБА_2 повинна була повідомити йому, що існує строк на прийняття спадщини після смерті батька. Дочекавшись його закінчення, вмовили матір переписати заповіт. На похорон батька він не приїхав через контракт, але допомагав матері та продовжував висилати кошти (він з 2003 року здійснював переказ коштів для батьків). Заяву на прийняття спадщини він не подав, оскільки був введений в оману.
10.06.2019 р. з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов запит про надання додаткової інформації для виконання ухвали суду про витребування доказів від 15.05.2019 р.
24.06.2019 р. надійшли клопотання представника позивача про витребування доказів та долучення письмової заяви позивача та додаткових доказів.
В підготовчому засіданні 24.06.2019 р. оголошено перерву через неявку учасників у призначений час та ненадходженням витребуваних доказів. Письмова заява позивача містить викладення обставин, аналогічні зазначеним у позовній заяві та його поясненнях щодо його допомоги батькам та безпосередньо матері, наявності майна в родині ОСОБА_2 , а також про бажання матері передати будинок тільки йому, що може підтвердити ОСОБА_9 , яка була подругою матері. Вважає, що він фактично прийняв спадщину, оскільки передавав кошти на ремонт будинку після смерті батька та завжди допомагав грошима своїй матері. Поховання матері також відбувалося за його кошти.
03.07.2019 р. надійшла інформація щодо перетину громадянином Канади ОСОБА_1 кордону у 2016 році.
16.10.2019 р., 22.01.2020 р. підготовчі засідання переносилися через неявку сторін, від представника відповідачки надходили заяви про відкладення.
06.03.2020 року від відповідачки надійшла заява про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду за суттю, підготовче засідання перенесено через неявку сторін.
26.03.2020 року від представника позивача надійшла заява про виклик свідків та закриття підготовчого засідання.
Ухвалою від 26.03.2020 року закрите підготовче провадження, призначено справу до розгляду за суттю на 12.08.2020 року.
Ухвалою від 12.08.2020 року задоволено клопотання представника позивача про заміну відповідача ОСОБА_2 на Херсонську міську раду, у зв'язку з чим судове засідання відкладене на 25.11.2020 року, витребувано інвентарну справу, яка надійшла 28.08.2020 року.
25.11.2020 року судове засідання відкладене через неявку у призначений час сторін на 23.12.2020 року, яке не відбулося через перебування головуючого нарадчій кімнаті з ухвалення рішення у справі №766/3508/19 та перенесено на 15.02.2021 р., відомості про явку сторін відсутні.
11.01.2021 року за запитом КП «ХБТІ» ХОР повернуто інвентарну справу.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.02.2021 р. задоволено клопотання представника позивача, залучено співвідповідачем ОСОБА_2 , витребувані докази щодо місця реєстрації батьків позивача на момент їх смерті.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.04.2021 р. за клопотанням представника позивача замінено відповідача Херсонську міську раду на ОСОБА_3
09.06.2021 р. від представника позивача надійшла заява про долучення листа ОСОБА_1 до справи, який містить його пояснення щодо суті позову та в якому викладені обставини, аналогічні раніше поданим позивачем поясненням та заявам. Позивач наполягав на тому, що про заповіт на ОСОБА_2 він дізнався на похоронах матері, батьківський будинок є спільним майном подружжя, його батько був пілотом, а матір бібліотекарем. Він прийняв спадщину після смерті батька, оскільки переказував кошти на ремонт будинку.
В судовому засіданні 28.07.2021 р. позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі та дали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Позивач, допитаний в якості свідка дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, письмовим поясненням та заявах. Приїхати в Україну після смерті батька не мав можливості через контракт, крім того, вважав, що заповіт на нього, а тому за законами, що встановлені у більшості країн вважав, що спадщина його. Крім того, він був введений в оману, оскільки матір постійно говорила, що будинок буде його, він оплачував його ремонт. Просив встановити додатковий строк для прийняття спадщини.
Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що позивачеві було відомо про те, що ОСОБА_6 написала новий заповіт, в якому все майно заповіла ОСОБА_2 , відсутні поважні причини, позивач взагалі не подавав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька, йому у видачі свідоцтва не відмовляли, та відсутній предмет спору. Поважні причини відсутні, позивач мав можливість через представника звернутися до нотаріальної контори. Просили відмовити у задоволенні позову.
Допитана в якості свідка ОСОБА_11 повідомила суду , що є квартальною за місцем проживання померлих батьків позивача, неодноразово видавала їм різноманітні довідки. ОСОБА_6 розповідала, що за нею доглядає її син ОСОБА_3 , а другого сина вона не бачила. У розмовах після смерті чоловіка ОСОБА_6 говорила, що бажає скласти заповіт на ОСОБА_2 , про сина ОСОБА_1 ніколи не говорила.
Свідок ОСОБА_14 показав, що є батьком дитини ОСОБА_2 , а тому добре знайомий з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Взимку 2016 року його покликала ОСОБА_6 , яка була у тяжкому стані (вона проживала в будинку ОСОБА_2 ) та просила поновити відносини з ОСОБА_2 , казала, що склала заповіт на ОСОБА_2 та вони можуть переїхати у її будинок. З розмови він зрозумів, що ОСОБА_1 достовірно знає про новий заповіт та це не подобається ОСОБА_1 . В цей час, ОСОБА_2 вже проживала у будинку бабусі.
Свідок ОСОБА_21 повідомила суду, що її свекруха ОСОБА_6 склала заповіт на її доньку ОСОБА_2 та повідомила про це в телефонній розмові ОСОБА_1 , на її пам'ять, приблизно на початку 2015 року (приблизно за рік до смерті), який висловлював своє незадоволення та вимагав написати заповіт на нього. ОСОБА_2 проживала у будинку ОСОБА_6 і на момент смерті і діда, і баби. Не заперечувала, що ОСОБА_1 здійснював перекази батькам на свята, дні народження, Новий рік тощо, але на лікування матері переказав лише один раз 700 доларів.
Свіок ОСОБА_23 пояснила, що вона є подругою ОСОБА_1 та спілкується з ним. Зі слів ОСОБА_1 він не зміг приїхати на похорон батька, оскільки у нього був контракт на роботу. Батько ОСОБА_1 зробив заповіт на нього, а мати на ОСОБА_2 . Знає, що ОСОБА_1 приїжджав на похорони матері. Вона особисто з його батьками не спілкувалася. Також знає, що знайома ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_1 про тяжкий стан матері за 3 дні до її смерті.
В судове засідання 07.10.2021 р. відповідачі не прибули - від представника відповідачів адвоката Колобова М.Г. надійшла заява про відкладення судового засідання через смерть чоловіка відповідачки та їх перебування на самоізоляції.
Суд враховуючи приписи п.4 ч.3 ст. 223 ЦПК України дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та її завершення у відсутність відповідачів, явка яких в судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Суд, заслухавши вступні слова сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджено копією свідоцтва про народження позивача (том 1 арк. справи 7), що визнається та не оспорюється відповідачами.
20.03.1995 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , склали заповіти, якими усе своє майно заповіли ОСОБА_1 (том 1 арк. справи 9-12).
Згідно відомостей паспорта громадянина Канади ОСОБА_1 , останній в'їхав на територію України 18.05.2012 р. та вибув 02.06.2012 р., а також вїхав 21.03.2016 р. та виїхав 28.03.2016 р. (том 1 арк. справи 20-23).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (том 2 арк. справи 34, 41, 42). ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 також значилася зареєстрованою за цією адресою (том 2 арк. справи 34). Зняті з реєстраційного обліку 19.12.2020 року.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено повторним свідоцтвом про смерть (том 2 арк. справи 25).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалася, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 31.01.2017 р., 04.03.2017 р. (том 1 арк. справи 34, 59).
Мати позивача - ОСОБА_6 була зареєстрована та постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 за однією адресою, а тому вона є такою, що за приписами ч.3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину після його смерті за законом, оскільки протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України) не заявила про відмову від неї.
Матеріали справи не містять інформацію щодо інших осіб, які мали право на обов'язкову частку у спадщині майна померлого ОСОБА_4 (ст. 1241 ЦК України) або осіб, визначених ч.3 та ч.4 ст. 1268 ЦК України, при цьому, суд не приймає до уваги як допустимий доказ довідку голови органу самоорганізації населення № 4 від 17.02.2017 р. щодо проживання ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_25 у будинку АДРЕСА_2 , оскільки остання не містить інформації щодо її реєстрації за вказаною адресою, відомості щодо встановлення такого факту в судовому порядку матеріали справи не містять.
Крім того, слід зазначити, що у разі здійснення права на спадкування за заповітом, ОСОБА_6 також є особою, яка має право на обов'язкову частку в майні спадкодавця ОСОБА_4 на підставі ч.1 ст. 1241 ЦК України.
25.11.2014 р. ОСОБА_6 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 (том 1 арк. справи 95).
За приписами другого речення частини 2 ст. 1254 ЦК України вищевказаний заповіт скасував попередній заповіт ОСОБА_6 , яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_1 .
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено повторним свідоцтвом про смерть (том 2 арк справи 24).
ОСОБА_2 у встановлений ч.1 ст. 1270 ЦК України строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 , також з заявою про прийняття спадщини на підставі ч.1 ст. 1241 ЦК України у передбачений строк звернувся і ОСОБА_3 (том 1 арк. справи 102-115, 235-251).
З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , як за заповітом такі за законом звернувся позивач ОСОБА_1 , про що свідчить його заява нотаріусу (том 1 арк. справи 103), але заповіт на його ім'я скасований новий заповітом, а спадкування за законом відбувається лише за відсутності заповіту.
Абзацем другим п. 24 роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження в справах про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Тобто, заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом безпосередньо стосуються прав та обов'язків спадкоємців ОСОБА_6 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та вони є належними відповідачами.
Виходячи з вищевказаних роз'яснень, відсутність письмової згоди відповідачів на подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори, само по собі не подання заяви про прийняття спадщини після закінчення 6 місяців після відкриття спадщини не може бути окремою підставою для відмови у задоволені позову, оскільки строк визначений ч.1 ст. 1270 ЦК України пропущено, а відповідачі не визнають такого права позивача.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, тощо.
Поважною підставою пропущення строку на прийняття спадщини стороною позивача вказано його постійне перебування за кордоном, наявність у нього контракту, відсутність коштів для проїзду в Україну, незнання законодавства, впевненість в тому, що все майно після смерті матері вона заповідала йому, прийняття спадщини шляхом переведення коштів на ремонт будинку, на поховання батька тощо.
Зазначені стороною позивача причини не є поважними відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Принцип пропорційності тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Щодо зайнятості по роботі за контрактом, відсутності коштів на переліт, то позивач мав можливість направити заяву про прийняття спадщини засобами поштового зв'язку.
Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Допомога спадкодавцю та наявність у відповідачів іншого майна, так само і скасування його матір'ю раніше складеного заповіту не є поважними причинами пропущення строку, визначеного ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини після смерті батька, оскільки про нове волевиявлення особа не повинна попереджати раніше визначеного спадкоємця.
Крім того, позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, а з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, перебуваючи в України не звернувся.
Таким чином, факт перебування позивача в Канаді сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини. Покази свідків взагалі не свідчать про обставини пов'язані з поважністю причин.
Оскільки ОСОБА_1 не вчинив дій з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття, судом наявність поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами не встановлена, тому підстав для задоволення позову немає.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, підстави для задоволення позову відсутні, в зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
За ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача, про наявність судових витрат стороною відповідачів у встановлений законом спосіб не заявлено.
Заходи забезпечення позову не застосовувалися.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Рішення в повному обсязі складено у нарадчій кімнаті 07 жовтня 2021 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6-13, 76, 81, 82, 133, 137, 141, 158, 200, 206, 235, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП невідоме, місце проживання: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
СуддяО. В. Ус