Справа № 766/10666/20
н/п 2/766/4194/21
06.10.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Войцеховської Я.В.
при секретарі Ференц А.І.
за участі :
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Данилова О.Ф.
відповідача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача адвоката Лобан О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Третя Херсонська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) про усунення від права спадкування, -
Позивач в липні 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить усунути їх від права спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат - ОСОБА_4 . Після його смерті залишилася спадщина у виді частини житлового будинку у АДРЕСА_1 , яку останній отримав у спадщину від батька. Її брат перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , з 2016 року дружина з ним не проживала. В 2018 році ОСОБА_4 потрапив до лікарні після спроби суїциду , після чого потребував сторонньої допомоги. Вона почала допомагати йому у господарстві та доглядати. В період з лютого 2019р. по квітень 2019р. ОСОБА_4 перебував у лікарні важкому стані, проводилося хірургічне втручання. Саме вона ініціювала лікування брата, купувала ліки за власний рахунок, доглядала і після виписки з лікарні. Їй також допомагали члени її родини. За весь час з весни 2018 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ані донька померлого - ОСОБА_2 , ані дружина - ОСОБА_3 не приходили до лікарні, не допомагали фінансово, не здійснювали догляд, також не приймали участі у організації поховання. Таким чином на момент смерті ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані, не міг за собою доглядати, а відповідачі свідомо ухилялись від надання спадкодавцю будь-якої допомоги, не реагували на звернення про допомогу, тобто умисно ухилялись від її надання спадкодавцеві, який цього потребував. Вважає, що викладене є підставою усунення позивачів від права на спадкування.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.09.2020 року прийнято до провадження позовну заяву , відкрито провадження за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
12.11.2020р. на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає про те, що вона не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що вона дійсно є донькою померлого ОСОБА_4 та проживала з ним та матір'ю однією сім'єю до 2015 року, доки покійний не став вести антисоціальний спосіб життя, став вживати наркотичні засоби та ставитися до них з матір'ю агресивно, погрожувати фізичною розправою, застосовував нецензурну лайку. Вони були змушені викликати органи поліції. Через те, що ОСОБА_4 не змінив свій спосіб життя, вони з матір'ю змушені були переїхали до іншого місця проживання та орендувати житло.
Ухвалою суду від 03.02.2021р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просив їх задовольнити. Зазначаючи, що відповідачі свідомо відмовилися від допомоги ОСОБА_4 , хоча вона зверталася до них з таким проханням, матеріально не допомагали покійному, умисно ухилялися від фізичної допомоги, коли останній перебував в безпорадному стані, що є підставою для усунення відповідачів від права на спадкування після його смерті.
Відповідачі та її представник в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості. Зазначили, що відповідачі покинули місце проживання з ОСОБА_4 через вживання останнім наркотичних засобів та нестерпне проживання разом. У погіршенні свого здоров'я винен сам покійний, який ним нехтував. Проживання разом становило загрозу для їх життя, адже покійний погрожував фізичною розправою та підсипанням наркотичних засобів до вживаних ними продуктів харчування. Матеріальної допомоги вони надавати не могли через своє скрутне матеріальне становище, адже вони мусили знімати житло та харчуватись.
Представник Третьої Херсонської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав заяву про проведення розгляду справи без участі представника, при винесенні рішення покладався на розсуд суду.(а.с.37)
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 04.09.2019р. міським відділом ДРАЦС Головного ТУЮ у Херсонській області , актовий запис № 1215 (а.с.5). Після його смерті відкрилась спадщина на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 (позивач по справі) є рідною сестрою по батьку спадкодавця - ОСОБА_4 , що підтверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 16.101972р.; свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 26.04.1990р. де батьком дітей в обох свідоцтвах про народження зазначений ОСОБА_6 . Позивач змінила прізвище на « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_3 при реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 02.08.2017р.(а.с.6-7)
ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 виданого 24.12.2010р. відділом ДРАЦС Комсомольскього РУЮ у м.Херсоні згідно якого шлюб зареєстровано 24.12.2010р. актовий запис № 353. Прізвище дружини з « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_3 »(а.с.145)
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого повторно 20.10.2011р. відділом ДРАЦС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .(а.с.143)
З копії спадкової справи наданої третьою Херсонською державною нотаріальною конторою 12.03.2021р. на запит суду вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальною контори звернулися: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заведена спадкова справа 449/2019 у спадковому реєстрі № 64765023. ОСОБА_3 відмовилась від спадщини на користь доньки - ОСОБА_2 (а.с.128-155).
Таким чином спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 є його донька - ОСОБА_2 .
З листа КНП «Фтизіопульмонологічного медичного центру » Херсонської міської ради № 455 від 08.05.2020р. вбачається , що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «Херсонський обласний протитуберкульозний диспансер» ХОР з 27.03.2019р. по 12.04.2019р. з діагнозом: ВІЛ інфекція III клінічна стадія, пневмоплеврил, ексудативний плеврит, асцит, інфекційний ендокардит з ураженням трикуспідального клапану, хронічний гепатит з трансформацією і цироз печінки, СПОН.(а.с.10)
Стан здоров'я хворого та його діагнози в період з лютого 2019 року також підтверджуються: медичною картою стаціонарного хворого № 276, результатами діагностики , виписками із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.11-19) ; медичною картою стаціонарного хворого № 3049 наданою 27.02.2021р. КНЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім.А. і О. Тропіних» ХМР на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с.104-127); копією медичної карти стаціонарного хворого № 07167 наданою 17.02.2021р. КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є. Карабелеша» ХМР на виконання ухвали суду про витребування доказів.(а.с.158-180)
З листа ГУНП в Херсонській області від 11.03.2021р. № 1603 вбачається, що ОСОБА_3 зверталася 26.07.2018р. до органів поліції за номером «102» з повідомленням про сварку з чоловіком за адресою АДРЕСА_1 , який виганяє її з будинку, за місцем події направлявся автопатруль Управління поліції охорони ДПО НПУ.(а.с.189)
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які є родичами та знайомими позивача показали, що ОСОБА_1 останній рік перед смертю спадкодавця, здійснювала догляд та надавала допомогу ОСОБА_4 , який не спроможний був самостійно забезпечувати свої потреби.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з боку відповідачів в судовому засіданні показали, що родина ОСОБА_3 проживали разом як родина з 2010 року. Стосунки між подружжям ОСОБА_3 погіршилися після вживання спадкодавцем наркотичних засобів, через що відповідачі змушені були переїхати до іншого місяці проживання для безпеки свого життя.
Відповідно до статей 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.
Відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Вимога про усунення спадкодавця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки.
Тлумачення частини п'ятої статті 1224 ЦК України свідчить, що усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц (провадження № 61-1302св18) та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18) зроблено висновок, що «ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій». Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Крім того, при розгляді такої справи суду належить з'ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
При цьому відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності усунення відповідачів від права на спадкування.
Досліджені судом докази свідчать про те, що померлий зловживав наркотичним засобами, через що дружина з донькою змінити місце свого проживання, ОСОБА_4 хворів на невиліковну хворобу СПІД, через що останній рік перед смертю часто знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарні.
Разом з тим, надані доказі у їх сукупності свідчать про перебування померлого у тяжкому стані , але не свідчать про його потребу у постійному, сторонньому догляді з боку саме відповідачів та умисне ухилення останніх від надання такої допомоги при змозі її надавати.
Тобто, стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами винної поведінки відповідачів, а саме те, що відповідачі ухилялися від надання допомоги ОСОБА_4 при можливості її надання, потребу спадкодавця у допомозі саме від відповідачів, що
допомога яка надавалась померлому іншими родичами, була недостатньою для нього.
Доказів того чи могли відповідачі надавати необхідну ОСОБА_4 допомогу та факт ухилення відповідачів від надання допомоги чи винної поведінки останніх (зокрема, відмова від надання допомоги) суду позивачем не надано.
Крім того, проживання окремо один від одного через сімейні негаразди не дає підстав для усунення від спадкування.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на її заяву, подану на ім'я головного лікаря про виписку ОСОБА_4 на її поруки, оскільки цей доказ не свідчить про винну поведінку відповідачів та є лише документом на підставі якого здійснюється виписка хворого з лікарні.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку , що відповідачі не вчиняли умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, та, виходячи із відсутності умов, передбачених частиною п'ятою статті 1224 ЦК України для усунення від права на спадкування за законом, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. ст. 1224 ЦК України, ст. ст. 12, 13,19, 76-77,81, 89, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Третя Херсонська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) про усунення від права спадкування- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.В.Войцеховська
Повний текст рішення складено 07.10.2021.