Справа № 766/17962/19
н/п 2/766/650/21
14 вересня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Бакшина К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
У вересні 2019 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», який змінив своє найменування на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк»), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що між банком та відповідачем 24.10.2011 року укладено кредитний договір № б/н за умовами, якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 4 000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки..
Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами 2.1.1,2.3,2.1.1,2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити(збільшити або зменшити) кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування банківською платіжною картою» та «Тарифами Банку», затвердженими наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010року, які викладенні на банківському сайті htth:// privatbank.ua /terms/rаges/70/, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
При укладені договору банк керувався ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі встановленому «Тарифами Банку» викладені на банківському сайті htth:// privatbank.ua/terms/rаges/70/, з розрахунку 360/365 календарних днів, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною картою».
Одночасно п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.1.1.2.1.5 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції.
Пунктом 1.1.2.1.6 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість
Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
Відповідно до п.2.1.1.12.10 «Правил користування платіжною картою» банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленому банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Згідно до п.2.1.1.4.1 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення рахунків по карті(заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх договірних обов'язків та інших обов'язків за цим договором.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15.08.2019 року має заборгованість в сумі 16 538,70 грн., яка складається з наступного: 1 736,93 грн. - заборгованість за кредитом; 4 236,37 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 7 901.65 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 1 400, 00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов .та правил надання банківських послуг, - 500,00грн. штраф (фіксована частина), 763,75 грн. штраф (процентна складова).
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушення законних прав товариства.
З огляду на викладене, норми ст.ст.509,526-527,530,598-599,610, 615,629,1050, 1054 ЦК України та умов укладеного договору позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.10.2011 року в розмірі 16 538,70 грн., яка складається з наступного: 1 736,93 грн. - заборгованість за кредитом; 4 236,37 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 7 901.65 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 1 400, 00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов .та правил надання банківських послуг, - 500,00грн. штраф (фіксована частина), 763,75 грн. штраф (процентна складова), а також судові витрати в сумі 1 921,00грн.
Ухвалою суду від 24.09.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
У відзиві ОСОБА_2 заперечуючи проти позову, зазначив, що позивач в супереч вимогам чинного законодавства безпідставно нарахував заборгованість за простроченим тілом кредиту, пені. Станом на сьогоднішній день його заборгованість перед банком становить 1258,1 грн. Такі види нарахувань, як відсотки за користування кредитом, пеню, штраф та комісію банк взагалі не мав права нараховувати.
Враховуючи, що Умовами та Правилами надання банківських послуг, «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», на які посилається позивач, не містить його підпису, такі умови/правила /тарифи не можна вважати складовою частиною укладеного договору. За таких умов при укладені договору шляхом підписання ним анкети - заяви ними не були погодженні такі умови договору, як розмір кредиту, термін його повернення, підстави та умови нарахування відсотків, сплати комісій, штрафу та пені.
Вказані обставини є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову з урахуванням висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №342/180/17 від 03.07.2019 року, які суд повинен врахувати відповідно до ст.. 263 ЦПК України.
Ухвалою суду від 17.12.2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
У відповіді на відзив представник АТ КБ «Приватбанк» за дорученням зазначає, що укладення сторонами кредитного договору здійснюється за принципом укладення між банком і клієнтом договору приєднання, підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Правил. Отже, Правила та Умови є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його клієнтам, а клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку( п.. 1.1.1.58, п. 1.1.1.59 Умов)
На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку складають договір про надання банківських послуг і, відповідачу було відкрито картковий рахунок (п.п.1.1.90, 2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рахунку є пластикова картка (п. 1.1.1.62 Умов), яку отримав відповідач та мобільний телефон, який ним був вказаний у заяві.(п. 1.1.1.15- 1.1.1.16 Умов)
Картковий рахунок - рахунок фізичної особи , до якого випущена картка та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.
За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку відповідач мав можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов) - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта.
Отже, банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП -пароль.
На підтвердження доказів укладення кредитного договору банком надані докази: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорту відповідача, за яким був оформлений кредит; виписка по рахунку.
Окрім того, на підтвердження ознайомлення позичальника з умовами кредитування банком надана копія анкети - заяви на двох сторінках від 24.10.2011 року, з якої чітко вбачається інформація про персональні дані, адреса проживання та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки, а також з копії - анкети вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної карти «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг.
До матеріалів позовної заяви долучено Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», з якого чітко вбачається що відповідачу встановлено поточну процентну ставку в розмірі 2.3%(27,60% на рік), вказано розміри комісії та штрафи. Отже, при укладенні договору сторонами були обговорені усі істотні умови.
Випискою із карткового рахунку підтверджується встановлення кредитного ліміту та вбачається, що ОСОБА_1 користувався грошовими коштами, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже, й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
В заяві-анкеті зазначено, початкову суму кредитного ліміту, однак умовами договору(п.2.1.1.2.3) визначено, що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт, тому посилання відповідача щодо перевищення розміру встановлено кредитного ліміту не відповідають дійсності.
Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом, який не спростований відповідачем.
Відповідачем не спростований розмір заборгованості за договором та надані банком на його підтвердження докази.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Враховуючи, належне повідомлення сторін про розгляд справи та їх заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно до ч.1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у ст.3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України). Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи що 24.10.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк», який зміни своє найменування на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний картковий договір, за яким позичальник, того ж дня, отримав у Банку платіжну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 4 000,00грн. під 27,60% річних на залишок заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що його заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом на бланку - заяви від 24.10.2011 року, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом від 06.03.2010року № СП-2010-256.
Згідно до наданого розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 24.10.2011 року становить 16 538,70 грн., та складається з наступного: 1 736,93 грн. - заборгованість за кредитом; 4 236,37 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 7 901.65 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 1 400, 00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов .та правил надання банківських послуг, - 500,00грн. штраф (фіксована частина), 763,75 грн. штраф (процентна складова).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633-634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини першої та другої ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника ОСОБА_1 від 24.10.2011 року процента ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляду неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, прострочену заборгованість запростроченим тілом кредиту користування кредитними коштами, заборгованість за пенею, штраф(фіксована частина), штраф( процентна складова) .
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24.10.2011 року, надав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку» розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/rages/70/, як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в «Приватбанк» що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці витяги з Тарифів та з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог, передбачених ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливлював покладення на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №342/180/17 від 03.07.2019 року.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms /rаges 70/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24.10.2011 року шляхом підписання заяви-анкети.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
За таких обставин, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті - заяви від 24.10.2011 року, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафів безпідставними .
Доводиди відповідача, що його заборгованість за кредитним договором становить 1258,1 грн. суд до уваги не приймає, оскільки вони не підтверджені належними та допустими доказами.
Враховуючи, що ОСОБА_1 фактично отримав та використав грошові кошти в розмірі 5 973,3 грн., і в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернув, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку складають 36,12 %. Ч.1 ст.133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
На підставі викладеного, ст. 42 Конституції України, ст.ст.1.3, 6, 207, 509, 526, 626,628,633-634,638,551,1048-1050, 1054, 1056-1ЦК України, керуючись ст.ст.5-13,133,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанку» код ЄДРПОУ 14360570, за кредитним договором № б/н від 24.10.2011 року суму непогашеного тіла кредиту в розмірі 5 973,30 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанку» код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати по сплаті судового збору 693,87 грн.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення(виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку формування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя В.В.Прохоренко