Справа № 487/2936/21
Провадження № 2/487/1897/21
24.09.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді Карташевої Т.А.,
за участю секретаря Щербатюк М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Бараненко Дмитро Володимирович до Миколаївської міської ради, третя особа - Третя Миколаївська державна нотаріальна контора про скасування обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бараненко Д.В., звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до Миколаївської міської ради, в якому просила суд: скасувати заборону (архівний запис), яка зареєстрована 21 липня 2006 року за №3498196 Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі ухвали б/н, 03.02.1986, Народний суд Заводського району, об'єкт обтяження: житловий будинок АДРЕСА_1 , (архівний номер: 6465NIKOLAEV1, архівна дата: 05.08.1997, дата виникнення: 04.02.1986, № реєстра: 589-1, внутр. №4701152629EE5C2F2B3B, СУБ'ЄКТ ОБТЯЖЕННЯ (ВЛАСНИК) - ОСОБА_2 .
Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 33/100 частини житлового будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , а тому, у встановлений законом строк вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Проте постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровано арешт, об'єкт обтяження: житловий будинок АДРЕСА_2 . Вказана заборона порушує права та законні інтереси позивача та унеможливлює оформлення її спадкових прав на майно, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, від її представника - адвоката Бараненка Д.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов до суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядалась відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Представник Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори до судового засідання не з'явився, суду надав заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 01.08.2020 року.
Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, до складу якої входить, в тому числі, 33/100 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , що належать останньому на підставі договору дарування, посвідченого Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою 25.07.1986 року за №1-1857. Вказаний договір було зареєстровано в КП ММБТІ 19.08.1999 року за реєстровим №1832.
ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Боровицькою О.М. за реєстровим №3-310 від 20.06.2018 року.
У встановлений законом строк позивач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №61874668 від 30.09.2020 року.
Однак, оформити свої спадкові права на 33/100 частини житлового будинку АДРЕСА_2 позивач не змогла через наявність арешту на вказаний будинок.
Так, постановою державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Железняковою О.В. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровано арешт, об'єкт обтяження: будинок, состав: ціле, підстава обтяження: ухвала Народного суду Заводського району б/н від 03.02.1986 року.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти №253944754 від 22.04.2021 року, за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотек, обтяжень за адресою: АДРЕСА_3 містяться такі відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 3498196; зареєстровано: 21.07.2006 16:29:12 за №3498196 реєстратором: Перша Миколаївська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: ухвала б/н, 03.02.1986 року, Народний суд Заводського району; об'єкт обтяження: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_3 ; власник: ОСОБА_4 .
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що заборона на відчуження нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_2 внесена помилково, оскільки ОСОБА_4 ніколи не була та не є власником вказаного житлового будинку, або будь-якої його частки.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавлення володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна право відношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. В той же час, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).
Особи, які є власниками (володільцями) майна і вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
З листа державного нотаріуса Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області №950/01-16 від 31.08.2021 року вбачається, що Перша Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області не може надати копію ухвали б/н від 03.02.1986 року, виданої Народним судом Заводського району, на підставі якої було накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 , у зв'язку зі знищенням документів, що стали підставою для накладення арешту, за строком зберігання.
В судовому засіданні встановлено, що накладений на будинок АДРЕСА_2 арешт порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 та позбавляє її можливості оформити свідоцтво про право власності на спадкове майно. Станом на сьогоднішній день право власності ОСОБА_1 на 33/100 частини житлового будинку АДРЕСА_2 ніким не оспорюється.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може біти протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що оскільки на сьогоднішній день право власності позивача на арештоване нерухоме майно ніким не оспорюється, та наявність вказаного арешту позбавляє її можливості оформити свідоцтво про право власності на спадкове майно, враховуючи відсутність у державного нотаріуса ухвали Народного суду Заводського району б/н від 03.02.1986 року, на підставі якої було накладено вищевказаний арешт, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа - Третя Миколаївська державна нотаріальна контора про скасування обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 265, 268, 280-282, 353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Бараненко Дмитро Володимирович до Миколаївської міської ради, третя особа - Третя Миколаївська державна нотаріальна контора про скасування обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна задовольнити.
Скасувати заборону (архівний запис) з житлового будинку АДРЕСА_2 , зареєстровану 21.07.2006 року Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №3498196 на підставі ухвали Народного суду Заводського району б/н від 03.02.1986 року (архівний номер: 6465NIKOLAEV1, архівна дата: 05.08.1997, дата виникнення: 04.02.1986, № реєстра: 589-1, внутр. №4701152629EE5C2F2B3B, суб'єкт обтяження (власник) - ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 04.10.2021.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Миколаївська міська рада, адреса місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ: 04056612.
Третя особа: Третя Миколаївська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 40, код ЄДРПОУ: 02892652.
Суддя Т.А. Карташева