Справа № 127/2-5863/08
Провадження 6/127/709/21
07 жовтня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі судового засідання Мутовкіній В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Цимбалюк Тетяни Андріївни про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 ,-
У Першому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконанні перебуває виконавче провадження №65258019 з примусового виконання виконавчого листа №2-5863/08, виданого Ленінським районним судом м. Вінниці 15.01.2009 та вимог про виплату боргу №Ф-6365-17У, виданих ГУ ДФС у Вінницькій області 08.11.2018 та 11.08.2021.
23.11.2020 та 02.03.2021 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та надіслано сторонам, боржнику надано добровільний термін до виконання. 22.04.2021 державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.
Проте, боржником рішення суду самостійно не виконується, заборгованість не погашається, на виклики державного виконавця боржник не з'являється.
Державним виконавцем у відповідності до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» вжито заходів щодо примусового виконання рішення суду, зокрема здійснено запити до відповідних установ з метою виявлення офіційних доходів боржника, а саме Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників та про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями, Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та про отримання пенсії, МВС України щодо реєстрації транспортних засобів.
Проте, згідно з отриманими відповідями боржник на обліку в податковій службі не перебуває, пенсію та інші виплати не отримує, нерухоме майно та транспортні засоби за ним не зареєстровані.
Згідно відомостей виконавчого документа боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою не проживає, місце його проживання не відоме.
Тому, з зазначених вище підстав державний виконавець звернувся до суду із даним поданням про оголошення розшуку боржника.
Державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Цимбалюк Т.А. до судового засідання не з'явилася, однак від неї надійшло письмове клопотання про розгляд подання у відсутність представника відділу, вимоги подання підтримує та просить суд останні задовольнити.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали подання, дійшов висновку, що вимоги подання підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, на виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження №65258019 з примусового виконання виконавчого листа №2-5863/08, виданого Ленінським районним судом м. Вінниці 15.01.2009 та вимог про виплату боргу №Ф-6365-17У, виданих ГУ ДФС у Вінницькій області 08.11.2018 та 11.08.2021.
23.11.2020 та 02.03.2021 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та надіслано сторонам, боржнику надано добровільний термін до виконання. 22.04.2021 державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.
Як стверджує державний виконавець, боржником рішення суду самостійно не виконується, заборгованість не погашається, на виклики державного виконавця боржник не з'являється.
Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Відповідно до ч.1 ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходження їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи із зазначених норм, суд зобов'язаний перевірити, які саме заходи вчинені державним виконавцем для виконання рішення суду, і чи вчинялись вони взагалі, а також перевірити достовірність інформації виконавця щодо неможливості встановити місце проживання чи перебування боржника. Суд може прийняти рішення про розшук боржника тільки в разі, якщо особі, що здійснює виконавче провадження, не відоме місце проживання, перебування, місцезнаходження боржника, зокрема вжитими державним виконавцем заходами не виявлено таку особу за місцем її реєстрації, проживання, роботи, навчання, тощо.
Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання боржника.
Разом з тим, з матеріалів подання не вбачається, що державним виконавцем було здійснено відповідні запити до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області та Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про зареєстроване у встановленому законом місце проживання/перебування боржника, а відтак суд не виключає той факт, що відповідач зареєстрований та проживає за іншою адресою, аніж зазначена у виконавчому документі та за якою державним виконавцем надсилається поштова кореспонденція.
Більше того, з матеріалів справи не вбачається, що державним виконавцем у відповідності до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» вжито заходів щодо примусового виконання рішення суду, зокрема здійснено запити до відповідних установ, у тому числі для з'ясування перетину кордону України боржником; для витребування інформації про те, чи перебуває боржник на обліку в органах внутрішніх справ; чи не оголошувався він у розшук по інших справах, а також відомості з приводу перебування його в місцях позбавлення волі; витребування з актів цивільного стану інформації щодо внесення змін у будь-які актові записи боржника (одруження, зміна прізвища, смерть), а також витребування інших відомостей щодо встановлення знаходження боржника.
Також, в матеріалах подання відсутні виклики державного виконавця, докази направлення цих викликів та доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, доказів попередження останнього про кримінальну відповідальність та його ухилення від явки.
Так само з матеріалів подання не вбачається звернення державного виконавця із поданням про привід боржника, результати виконання такого приводу, а в наданих суду актах не зазначено, що зі слів сусідів чи інших осіб боржник за вказаною адресою певний період часу не проживає, а лише зазначено, що ОСОБА_1 не відчинила двері. Причини таких дій не з'ясовано, привід до ОСОБА_1 не застосовувався.
Таким чином, зважаючи на те, що матеріали подання не місять достатніх доказів з приводу вжиття державним виконавцем вичерпних заходів щодо встановлення місця знаходження боржника, суд вважає, що оголошення розшуку боржника є передчасним, в зв'язку з чим в задоволенні подання слід відмовити.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд виходить також з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
На підставі викладеного, керуючись ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.211, 260, 438 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Цимбалюк Тетяни Андріївни про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя