Справа № 127/2591/20
Провадження № 2/127/385/20
07 жовтня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді: Ан О.В.
за участю секретаря Поляруш І.О.
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання заповіту не дійсним,-
У лютому 2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 відповідно до якого просив визнати заповіт ОСОБА_5 , який складений 11.01.2012 на користь ОСОБА_4 посвідчений державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Болотновою М.М., зареєстрований в реєстрі за №1-23 - не дійсним. Мотивував позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати - ОСОБА_6 , після її смерті утворилася спадщина у вигляді 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . При зверненні в встановлені строки з заявою про прийняття спадщини, позивачу стало відомо, що його сестра - відповідач, також звернулася з заявою про прийняття спадщини та пред'явила заповіт ОСОБА_6 від 2012 року, про який позивач не знав. Позивач також зазначив, що спадкодавець ОСОБА_6 з 2000 року мала проблеми із зором в зв'язку з цим читати, писати не могла, також позивач має сумніви стосовно підпису на заповіті, та вважає що він візуально відрізняється від підпису ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 03.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від17.11.2020 призначено почеркознавчу експертизу.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, та просила суд відмовити у задоволені позову.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 ( свідоцтво про смерть на а.с.3), після цього утворилася спадщина, яка складається із 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала її на праві власності ( свідоцтво про право власності на а.с.4).
04.03.1996 ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого, усе належне її майно вона заповіла ОСОБА_1 ( заповіт на 8 а.с.)
11.01.2012 ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого, усе належне її майно вона заповіла ОСОБА_4 , заповіт відповідає формі встановленій законом, адже складений у письмовій формі із зазначенням дати та часу, особисто підписаний заповідачем, посвідчени державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Болотновою М.М., зареєстрований в реєстрі за №1-23 ( заповіт на а.с. 9)
ОСОБА_5 мала вади зору ( довідка лікаря на а.с. 10). З 16.11.2000 р до 01.12.2000 року ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП "Вінницька клінічна лікарня №3" з діагнозом оперована глдаукомаліваого ока, 11а оперована глаукома правовго ока.", при виписці зір лівого ока - нуль, првого ока - 30%. ( лист КНП "Вінницька клінічна лікарня №3" на 11 а.с.).
Відповідно до висновку експерта від 30.06.2021 №СЕ-19/102-21/6247-ПЧ підпис в графі «ПІДПИС» від імені ОСОБА_5 у заповіті посвідченого 11.01.2012 державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Болотновою М.М., зареєстрований в реєстрі за №1-23 та підпис в графі «ПІДПИС» від імені ОСОБА_5 у заповіті посвідченого 11.01.2012 державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Болотновою М.М., зареєстрований в реєстрі за №1-23, ймовірно виконані ОСОБА_5 . Ймовірність висновку пояснюється тим, що досліджувані підписи та підписи у зразках ОСОБА_5 виконані із великим розривом у часі, не надання ініціатором додаткових зразків порівнюваної особи, які наближені до часу виконання із досліджуваними документами, унеможливлює виявлення індивідуальних ознак для вирішення запитання в категоричній формі( висновок експерта на а.с. 234-235)
Відповідно до статтей 1216-1219 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За нормами статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.
Вимоги до форми заповіту встановлені статтею 1247 ЦК України, відповідно до якої заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; має бути особисто підписаний заповідачем, а якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу; заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251, 1252 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Відповідно до ст. 1254 заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3,5,6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною першою статті 225 ЦК України встановлено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (часина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи суд, доходить висновку, що оспорюваний заповіт складено та посвідчено з дотриманням вимог законодавства, а позивачем не доведено належними доказами підстав його недійсності, особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про його вільне волевиявлення та відповідність його волі розпорядження про призначення спадкоємцем за заповітом, при цьому вимоги про внесення відомостей про заповіт до Спадкового реєстру виконано.
Позивач не надав доказів, які б свідчили про те,що ОСОБА_5 в зв'язку з хворобами зору не могла скласти і підписати заповід від 11.01.2018 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 18, 76-83, 89, 95, 141, 247, 258, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання заповіту не дійсним, відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене в Вінницькому апеляційному суді через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту винесення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач : ОСОБА_1 ПІН НОМЕР_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_4 , паспорт Серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , ПІН НОМЕР_4 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 06.10.2021
Суддя: