Справа № 149/2245/21
Провадження №1-кп/149/210/21
Номер рядка звіту 21
07.10.2021 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
сторін:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник кримінальне провадження № 12021025210000116 від 15.07.2021 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Софіївка Хмільницького району Вінницької області, громадянки України, непрацюючої, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
ОСОБА_4 , 07.07.2021 близько 07:00 год. перебуваючи по АДРЕСА_1 зустрілась з односельчанкою ОСОБА_6 . Під час розмови між ними виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_4 взявши до рук дерев'яну палицю, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, зазначеною дерев'яною палицею завдала ОСОБА_6 три удари по правій руці та тулубу праворуч, в результаті чого спричинила останній тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку експерта № 48 від 20.08.2021 у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців на правій руці та тулубі, які належать до легких тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995, виникли від дії (удару) твердого тупого предмета чи співударяння об такий, можливо 07.07.2021, за механізмом, який відтворила під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне тілесне ушкодження.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні вину визнала повністю, розкаялася у вчиненому, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті, просила суворо не карати, попросила вибачення у потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що підтримує обвинувачення в повному обсязі, вказала на правильність обставин викладених у обвинувальному акті. Просила обрати обвинуваченій покарання на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої, захисника, потерпілої, які не заперечували проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України та просили застосувати цей порядок, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачена вину свою в скоєнні кримінального правопорушення визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності її позиції у суду немає, сторонам роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, тому суд обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо особи обвинуваченої.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд враховує вимоги ст. ст. 65-67 КК України, роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, яке полягає в тому, що вона розкаялася у вчиненому, зробила для себе висновки, а також активне сприяння розкриттю злочину, оскільки вона розповіла про обставини вчинення даного кримінального правопорушення.
Обставини, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої - відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини справи, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка на обліках в лікарів нарколога, психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, попросила пробачення у потерпілої, суд вважає, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства та їй належить призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України - у межах санкції вказаної статті у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн в дохід держави.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, потерпілій.
Суддя ОСОБА_1