Справа № 142/348/21
Провадження № 3/142/214/21
Іменем України
07 жовтня 2021 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
24 червня 2021 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 448292 від 22 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, 22 червня 2021 року, о 01 годині 00 хвилин, в с. Кукули по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом "МТ-Днєпр-11", державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. В протоколі зазначено, що вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вказав, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки від огляду на стан сп'яніння не відмовлявся. Пояснив суду, що того дня приблизно о 00 годині 00 хвилин він разом з своїм товаришем ОСОБА_3 перебували у свого знайомого на прізвище " ОСОБА_4 ", де забрали мотицикл та попрямували до місця проживання до ОСОБА_5 , щоб залишити мотоцикл в нього. Мотицкл довелося котити, оскільки в ньому не було бензину та був відсутній акумулятор, ОСОБА_3 підсвічував дорогу ліхтарем на мобільному телефоні. По дорозі їх зупинили працівники поліції, запропонували дути в "Драгер", він дув в нього декілька разів, результат був 0,06 проміле. За результатами огляду роздруківку з алкотестера йому не видали. Працівники поліції склали на нього постанови за вчинення правопорушень, передбачених ст. 126 та ст. 121 КУпАП, оскільки він був без документів та без мотошолома. Про складання протоколу за ст. 130 КУпАП працівники поліцїі йому нічого не казали, він думав, що результат в 0,06 проміле є недостатнім для складання протоколу за ст. 130 КУпАП, а підписав протокол, бо вважав, що це стосується інших порушень. Пройти огляд в лікарні працівники поліції йому не пропонували.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_1 попросив його докотити мотоцикл від ОСОБА_4 до Войта, бо на ньому не було акамулятора та не було бензину. ОСОБА_1 котив мотоцикл по дорозі, а він підсвічував йому мобільним телефоном. Не доїжджаючи до місця проживання їхнього товариша ОСОБА_5 їх зупинали працівники поліції, які почали запитувати про документи та чого відсутні мотошоломи. ОСОБА_1 дали дути в "Драгер", він дув три чи чотири рази, результат був 0,06 проміле. Також працівники поліції запитували в ОСОБА_1 чи буде він здавати кров в лікарні, на що він погодився та не відмовлявся, проте в лікарню на освідування його не возили.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 22 червня 2021 року, приблизно о першій годині ночі, він перебував за місцем свого проживання та до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_2 , та попросив залишити в нього свій мотоцикл. Коли він вийшов з будинку на вулицю, то побачив там ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також працівників поліції, які запропонували йому бути свідком. Він не бачив, щоб ОСОБА_1 дув у "Драгер", але чув, що кілька разів пищав якийсь прилад.
Свідок ОСОБА_6 , який являється працівником поліції, та який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суду пояснив, що події, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно мали місце, ОСОБА_1 керував мотоциклом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків, які вказані в протоколі.
Свідок ОСОБА_7 , який являється працівником поліції, суду пояснив, що того дня він патрулював разом з поліцейським ОСОБА_6 , та під ча перебування в с. Кукули вони на дорозі побачили мотицикл, який рухався в нічний час без увімкнених фар. Після зупинки з'ясувалося, що керував мотоциклом ОСОБА_1 та разом з ним був ОСОБА_3 , вказані особи були без шоломів та документів на вимогу не пред'явили. Оскільки ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом та в нього були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, йому було проведено освідування за домогою власних технічних засобів працівників поліції, оскільки прилад "Драгер" був відсутній, так як перебував на черговій повірці. Оскільки прилад показав рівень випарів алкоголю 0,6 проміле, а огляд ОСОБА_1 в лікарні не проводився, було складено відповідний протокол.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Суд, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 повинно бути закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. п. "а" п.2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395.
В частині 1 Розділу 10 зазначеної Інструкції № 1395 передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проте, будь яких доказів того, що у зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення місці та в час ОСОБА_1 керував транспортним засобом, щоб давало працівникам поліції права на зупинку транспортного засобу та проведення огляду на стан сп'яніння, до протоколу не долучено та під час судового розгляду суду не надано.
Відповідно до ч. 3 Розділу 10 вказаної Інструкції № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). В пункті 6 вказаного Порядку № 1103 зазначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Аналогічні положення закріплені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров"я України 09.11.2015 р. за №1452/735 України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858. Зокрема в п. 7 Розділу 1 Інструкції №1452/735 закріплено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Дані норми відповідають вимогам статті 266 КУпАП, яка встановлює, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. І тільки у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Разом з тим, матеріали справи не містяться жодних підтверджень про те, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або не погодився з його результатами, що могло бути підставою для оформлення поліцейським направлення на огляд до закладу охорони здоров'я, яке долучено до протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
В той же час, під час судового розгляду на підставі пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності та осіб, які зазначені як свідки в протоколі, було встановлено, що ОСОБА_1 на місці події проходив перевірку за допомогою спеціального технічного засобу, який показав результат 0,06 проміле. Вказаний факт в судовому засідання не оспорювався також і працівником поліції, а тому письмові пояснення свідків, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не можуть бути взяті судом до уваги як належний та допустимий доказ наданий на підтвердження відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння, оскільки викладені в них відомості були повністю спростовані під час судового розгляду та зворотнього, в тому числі і працівниками поліції, які склали протокол, суду доведено не було.
В пункті 6 Розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
В той же час, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 жодних його дії, які б свідчили про ухилення від проходження огляду не зазначено.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
А тому, беручи до уваги, встановлені під час судового розгляду обставини, суд критично оцінює зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості, оскільки він оформлений уповноваженою особою органу поліції з суттєвими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, та вважає, що він не може бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено обов'язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що достатніх, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано не було, а викладені в протоколі обставини, щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмови від проходження в установленому порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження, керуючись положеннями ст. 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області.
Суддя :